25 січня – Тетянин день. Вже більше ніж півтори сотні літ Свята Тетяна вважається покровителькою студентства. Тож не дивно, що саме на цей день була призначена зустріч кращих студентів Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка з керівництвом Чернігівської міської ради. Студентську делегацію у міській раді супроводжувала начальник відділу зв'язків з громадськістю Ірина Соломаха.
Вона коротко розповіла про історію місцевого самоврядування в Україні та про основні напрямки діяльності виконкому міськради сьогодні. Із заступником міського голови Оксаною Тунік-Фриз майбутні педагоги, крім загальних питань розвитку гуманітарної політики, говорили, зокрема, про проблеми мови в Україні. Чому далеко не всі державні службовці, спілкуючись з людьми, говорять українською? На думку Оксани Володимирівни оволодіти державною мовою зобов'язані всі, і держслужбовці в першу чергу. Але більш важливим все ж таки є не те, якою мовою говорить людина, а те, що саме вона говорить. Якщо є готовність до порозуміння, то люди завжди знайдуть спільну мову.
Секретар міської ради Віталій Голець розповів про склад та повноваження депутатського корпусу, про міжфракційні стосунки у міській раді. Підбиваючи підсумки зустрічі, він підкреслив важливість залучення молодих людей до процесів державотворення в Україні та наголосив на необхідності представництва молоді в органах місцевого самоврядування. Відділ зв’язків з громадськістю міської ради
Майже 30 тисяч гривень благодійних внесків було зібрано під час благодійного балу «Ренесанс милосердя», що відбувся минулої п’ятниці. Як запевняють організатори акції –Центр гуманістичних технологій «Ахалар» - ці кошти будуть витрачені на стипендіальну підтримку талановитих чернігівських дітей – юних художників, музикантів, танцюристів.
«Кожен може створити диво власноруч, - зауважила заступник міського голови Оксана Тунік-Фриз, - І сьогоднішній бал – справжнє диво, яке допоможе розкритися обдарованій юні Чернігова». Від імені міського голови Оксана Володимирівна подякувала всім, хто долучився до цієї благородної справи, та запевнила, що і Олександр Соколов, і міська рада в цілому й надалі активно підтримуватимуть подібні заходи. До речі, серед тих, хто придбав дитячі роботи на благодійному аукціоні, була і сама Оксана Тунік-Фриз, і депутат міської ради Ярослав Сухомлин, і начальник фінансового управління міськради Віктор Бистров, і начальник відділу зв’язків з громадськістю Ірина Соломаха.
Букетом чудових квітів подякували організатори депутату обласної ради Антоніні Цвєтковій. Вона придбала на аукціоні три картини, серед яких і найдорожча – «Равлик». «Діти – це наше щастя. Радійте, коли вони посміхаються», - пояснила свій благородний вчинок Антоніна Іванівна.
Святкової урочистості балу додали виступи минулорічних стипендіатів «Ахалару» та вихованців клубу спортивного бального танцю «НІКА».
Підсумовуючи зроблене, директор центру «Ахалар» Юрій Трофименко назвав цьогорічний бал ще одним кроком вперед на шляху відродження традицій благодійності в Чернігові. Але й зауважив, що хотілось би більш активної участі в цих заходах заможних мешканців нашого міста, адже це реальна підтримка молодих талантів віком від 6 до 21 року. За результатами минулорічного аукціону стипендії від «Ахалару» одержали 18 дітей. Чи буде їх більше цього року – залежатиме від кількості заявок та рівня виконання робіт, представлених до участі в конкурсі.
Відділ зв'язків з громадськістю міської ради
Вдвічі більше коштів передбачають зібрати організатори Благодійного балу "Ренесанс милосердя", який відбудеться 18 січня в обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм. Про це під час прес-конференції повідомив учора директор Центру "АХАЛАР" Юрій Трофименко. За його словами, минулоріч було зібрано трохи більше 20 тис.грн., близько половини цих коштів витрачено на стипендії, що на конкурсній основі надавалися талановитим юним музикантам та художникам. Решта – накопичується на спеціальному рахунку. Причому, ця сума постійно збільшується. Наприклад, один зі спонсорів благодійної акції фірма "Віват" внесла на спецрахунок кошти (1400 грн.), виручені під час корпоративного аукціону, приуроченого до 15-річчя фірми. Більше того, працівники "Вівату" щомісяця перераховують туди ж свій одноденний заробіток. Заступник директора Центру "АХАЛАР" Вікторія Солоніцина підкреслила, що такі акції дозволяють об'єднати людей навколо благородної справи – підтримки обдарованої молоді, особливо тієї, яка не має коштів на розвиток свого таланту. Досить високий рівень організації акції й чітко розроблені критерії оцінки творчих робіт претендентів на одержання стипендії відзначила у своєму виступі директор міського Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Оксана Сердюк. А В'ячеслав Чаус, представник генерального спонсора – Страхової групи "ТАС" – висловив сподівання, що до цієї шляхетної справи щороку долучатиметься все більше й більше спонсорів. Зробити цей захід справжнім святом, балом, казкою, щоб і дорослі, і діти повірили в існування добра і милосердя – таким бачить завдання своє і своїх вихованців президент Чернігівської міської дитячої організації спортивного бального танцю "Клуб "НІКА" Ірина Должикова. Начальник відділу зв'язків з громадськістю міської ради Ірина Соломаха переконана, що традиції, започатковані у 2007-му, проголошеному міським головою Роком доброчинності, продовжуватимуться і надалі, об'єднуючи навколо добрих справ владу, бізнес і громадськість. Відділ зв’язків з громадськістю міської ради
Розмова з начальником відділу зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради Іриною Соломахою про ситуацію в місцевому медіа-просторі
- Ірино Григорівно, чи є цензура в Чернігові?
Ознак політичної цензури, як вибудуваної системи, в медіа-просторі Чернігівщини я не вбачаю. Після виборів 2004 року ситуація в цьому питанні змінилася значно на краще. Про це я говорила як тоді, коли активно працювала у «третьому секторі», це стверджую і зараз, працюючи на посаді начальника відділу зв’язків з громадськістю чернігівської міської ради. Разом з тим хотілося б розділити питання політичної цензури та самоцензури в деяких регіональних ЗМІ. Керівники таких видань продовжують працювати за старим принципом – «мовчання золото». Проте, ця далеко не громадянська позиція приводить лише до однобокості та необ’єктивності їхніх видань. А у необ’єктивних ЗМІ немає шансів вижити на ринку медіа-послуг, оскільки споживач інформації все рівно буде тяжіти до об’єктивної інформації, шукаючи, відповідно, альтернативні ЗМІ. Ми дуже швидко звикли до різноманіття промислових і продуктових товарів у крамницях, де наш вибір визначається ціною і якістю. На медіа-ринку ситуація цілком протилежна. Не зважаючи на нереально низькі передплатні та роздрібні ціни на друковані видання, широкого різноманіття та якості ми, здебільшого, не спостерігаємо. Отже, доступна ціна, на мою думку, залишилася єдиними поясненням того, що більшість регіональних неприватних газет ще живі. Відберіть у них до того ж і бюджетне фінансування й тоді побачите що станеться з нашим хворим пацієнтом. Нинішня практика підтримки ЗМІ не сприяє становленню незалежної преси та професійної відповідальності журналістів. Бюджетне стимулювання ЗМІ також створює певний ґрунт для можливого втручання влади у їх редакційну політику. Так звані бюджетні ЗМІ породжують й ще одну проблему, що не сприяє розвитку незалежних ЗМІ. Вони значно демпінгують ціни на розміщення в себе реклами.
- З Ваших слів виходить, що і міська рада, яка є співзасновником кількох міських ЗМІ, може на них тиснути, тобто здійснювати цензуру?
Теоретично спробувати це зробити міська рада дійсно може. Проте, такими дурницями не займається. І ось чому. Склад ради дуже структурований. В ньому представлено кілька потужних депутатських фракцій, які взаємоконтролюють одна одну. Керівництво ради представлене також різними політичними силами. Керівники комунальних ЗМІ також різних політичних поглядів. Щодо так званого бюджетного фінансування цих медіа, то воно мізерне. Згідно чинних правових норм міська рада повинна оприлюднювати свої рішення в офіційних виданнях. До того ж, за це вона має платити і платить гроші. За що ж платити і по якій ціні визначається відповідною угодою між виданням і радою.
Потрібно відмітити, що журналісти сьогодні вже не такі, як, скажімо, ще 3-5 років тому. Вони навчилися захищати свої права, як в суді, так і через спільну самоорганізацію. Так, наприклад, дуже активно в області діє Асоціація регіональних засобів масової інформації. Вона об'єднує практично усі районні газети Чернігівщини – загалом 24 видання. Нещодавно Асоціація оголосила бойкот тим державним органам влади і місцевого самоврядування, які ігнорують укладення угод на висвітлення їхньої діяльності. Скажіть, чи було б це можливим за іншої політичної реальності в нашій державі?
- Можливо повне роздержавлення ЗМІ взагалі б зняло проблему негативного впливу влади на ЗМІ?
Будь-яка влада завжди впливала і буде впливати на ЗМІ. І повністю ця проблема ніколи не зникне. Навіть у держав з давніми демократичними традиціями в тій чи іншій мірі проблеми зі свободою слова існують. Звичайно не в тих пропорціях, що в країнах молодої демократії, до яких відноситься і Україна. Проте, Ви маєте сенс, ставлячи цю проблему саме під таким кутом зору. У демократичному суспільстві вважається цілком природним прагнення влади донести через засоби масової інформації свої рішення та роз’яснити причини їх появи людям. Влада закономірно хоче впливати на засоби масової інформації з метою повнішого використання їхніх можливостей. У той же час це має відповідати нормам Конституції та законодавства.
Сьогодні проблема роздержавлення засобів масової інформації стоїть гостро. Проте, без вирішення питань передачі у власність редакційним колективам приміщень, які вони займають, та виробничої техніки говорити про щонайскоріше роздержавлення ЗМІ буде занадто передчасно. У цьому процесі слід врахувати інтерес як самих працівників бюджетних ЗМІ (які, повірте мені, у своїй більшості вони бояться роздержавлення, бо не вміють господарювати), так і інтерес територіальних громад (яким належать муніципальні ЗМІ). Громада ж має чітко знати кому, з якою метою і на яких умовах її власність передається. Тому, на мою думку, у цьому питанні своє останнє і рішуче слово має сказати саме держава. Саме вона має визначити, так би мовити, єдині правила гри. А журналістські громадські організації і самі засоби масової інформації мають запропонувати державі варіанти вирішення цієї проблеми. Далі усіх у цьому питанні просунулася Національна Спілка журналістів України. Одним із запропонованих варіантів так званого роздержавлення ЗМІ є акціонування. Цей варіант мені найбільше до душі. Проте, це тема уже іншої розмови…
- Ірино Григорівно, нещодавно Ви повернулися з Польщі, де, напевно, могли ознайомитися з роботою регіональних ЗМІ. Щ Вас найбільше там вразило?
Даний візит до Польської Республіки відбувся в рамках проекту «Study Tours to Poland – стажування для державних службовців і представників місцевого самоврядування з України». Оператором проекту виступив Фонд «Колегія Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьорського». Під час тижневого стажування делегація від Чернігівщини мала нагоду відвідати як польський парламент, так і дослідити принципи роботи воєводств, повітів і гмін. Мене вразило, що у Польщі органами влади так багато уваги приділяється саме інформаційній складовій їхньої роботи. Більшість владних структур представлені в мережі Інтернет своїми офіційними сторінками. Журналісти, які спеціалізуються на висвітленні діяльності влади, не займаються сліпим переписуванням офіційних прес-релізів, а на основі їх створюють цікаві і корисні для людей авторські матеріали.
Корисним також є польський досвід роздержавлення ЗМІ. Він, на перший погляд, досить радикальний. Проте його ефективність доведена сьогоднішніми польськими реаліями: свободи слова і професіоналізму у польських ЗМІ значно більше ніж в українських, польський медіа-ринок є більш насиченим чим в Україні, а також його рентабельність доведена великими тиражами і астрономічними цінами на рекламу у ЗМІ.
Для газети "Семь дней"
25 січня – Тетянин день. Вже більше ніж півтори сотні літ Свята Тетяна вважається покровителькою студентства. Тож не дивно, що саме на цей день була призначена зустріч кращих студентів Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка з керівництвом Чернігівської міської ради. Студентську делегацію у міській раді супроводжувала начальник відділу зв'язків з громадськістю Ірина Соломаха.
