"Хто збирається взятися за чернігівців?"

Експертний клуб "Чиста політика"
Ідея та реалізація відеосюжету належить ТРК "Детинець"

Телеканал "Дитинець" починає маніпулювати свідомістю чернігівців?

Вчора у випуску новин (хоча назвати новинами рекламні матеріали доволі важко) монопольного кабельного оператора нашого міста було показано матеріал про політичні амбіції громадського сектора та його лідерів. Цікавим був відбір і експертів для сюжету, і громадських організацій.
Про шанси потрапити до міської ради та на посаду міського голови висловлювала свою думку як експерт начальник відділу зв'язків з громадськістю Чернігівської міськради Ірина Соломаха. Вона давала рекомендації та аналізувала можливості як громадських організацій так і їх безпосередніх керівників у майбутніх місцевих виборах. Коментар експерта "розбавляється" власним відео-рядом каналу.
Те, що телевізійний матеріал мав ознаки маніпулятивності говорить такий факт, як перелік громадських організацій та їх характеристика (та, яку надавав саме телеканал, а не експерт).
До переліку громадських організацій не увійшли такі організації, як "Народний контроль" та "Сила громади". Мабуть про першу взагалі вирішили на телеканалі не згадувати, а от ситуація навколо другої організації потребує окремого аналізу.
Громадська організація "Сила громади" вже декілька років відома на політичному полі нашого міста і відома саме тим, що "лобіює" власні програми за рахунок міського бюджету. До цієї організації зараховують ряд діючих депутатів міської ради, а координатором (керівником?) організації є один з керівників саме ТРК "Дитинець".
Мабуть особиста сором'язливість не дала можливості включити у перелік власну структуру? Або у "Сили громади" немає планів на майбутні депутатські мандати?
Наскільки відомо - навпаки. Навіть, якщо регулярно переглядати інформаційні матеріали каналу бачимо знайомі обличчя, які саме асоціюються з громадською організацією "Сила громади". Це і Віталій Голець, і Костянтин Іванов, і ряд інших доволі відомих чернігівців. Цікаво, що всі вони так чи інакше залучені саме до безкоштовного сегменту, або навіть будуть вести власні програми на телеканалі.
Всі інші громадські організації, які мають власні програми, або до них залучені, як відомо, повинні платити за ефір. Це саме ті організації, які згадуються у вчорашньому матеріалі - "За Чернігів", яка "за останній місяць своєї бездіяльності втратила і той відсоток людей, яких "придбали" за продуктові набори", і "Громадська думка", у якої "слабка репутація". Цікаві порівняння для рекламодавців….
Це вже не перший приклад "маніпулювання" на телеканалі. Коли телеканал "Дитинець" розпочав новий проект про особистості "Невідоме про відомих", то першим героєм першої програми став народний депутат Анатолій Гриценко. Він у той час був кандидатом у президенти України і саме його інтереси в регіоні представляв вище згаданий керівник ТРК "Дитинець". Мабуть збіг обставин знову? Але збіг обставин, яке все більш нагадує систему.

Паперний Юрій, "Чернігівський монітор"

На форумі Національної академії управління при Президентові України розгорілася жвава дискусія щодо можливості/ неможливості використання правових санкцій до порушників професійних етичних норм в системі державного управління. Моя позиція з цього питання була зформульована наступним чином:

- Жоден звід етичних правил не спроможний охопити усі різноманітні етичні проблеми, які можуть виникати у ході роботи як державних службовців, так і інших категорій працівників. Особливо, якщо мати на увазі варіювання в уявах різних культур, різних релігіях про людську гідність. Пригадаймо хоча б відносно недавню заборону у Франції жінкам-службовцям та ще багатьом категоріям професій носити на роботі ісламську хустину хіджаб, яка закриває частину обличчя. Прийняті етичні норми, якими регулюється діловий стиль одягу службовців, вступили у відкритий конфлікт з культурно-релігійними традиціями. Вирішення цього конфлікту було не під силу етичному кодексу і потребувало втручання закону. Я не берусь оцінювати моральну сторону прийнятого у Франції закону про заборону носіння хіджабу у державних установах, наголошу лише на одному – віднині за порушення деяких етичних норм щодо ділового стилю одягу у Франції передбачені чіткі правові санкції. До чого це все я веду? Я переконана, що правові санкції мають наступати лише у тому випадку, коли порушення етичного кодексу тягнуть за собою серйозні наслідки для суспільства і інституту державного управління. Законодавці ж мають дуже чутливо і обережно прораховувати такі ситуації і, при необхідності вчасно на рівні закону передбачати певні санкції до порушників професійного етичного кодексу.