З нагоди 390-ї річниці надання Чернігову магдебурзького права 23 квітня у Чернігівській міській раді проведено урочисту академію

Участь у заході взяли представники органів місцевого самоврядування та державної влади, провідні науковці, викладачі вищих та загальноосвітніх навчальних закладів міста, студентська молодь.

Організаторами заходу виступили Чернігівська міська рада, Український інститут національної пам'яті при Кабінеті Міністрів України,  ГО "Сіверський інститут регіональних досліджень", Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій.

Після виконання гімну міста Чернігова начальник відділу зв'язків з громадськістю міської ради, кандидат філософських наук Ірина Соломаха відкрила урочисту академію та  привітала учасників заходу. "Магдебурзьке право частково відродило колишню славу Чернігова за часів Київської Русі, - наголосила І. Соломаха, - це був період значного піднесення міста".       

У вступному слові кандидат юридичних наук, доцент, секретар міської ради Олег Шеремет відзначив символічність проведення наукової конференції, присвяченої становленню та розвитку місцевого самоврядування, у самому осередку місцевого самоврядування – міській раді. "Кращі традиції європейської демократії, - зазначив О. Шеремет, - Чернігів успадкував ще з часів магдебурзького права, і сьогодні одним із головних завдань місцевої влади є створення умов для ефективної життєдіяльності територіальної громади". 

Сергій Леп'явко презентував «Ілюстровану історію Чернігова»

16 квітня відбулася презентація нової книги відомого чернігівського науковця Сергія Леп'явка. Видання має назву «Ілюстрована історія Чернігова».
Учасника заходу були:
Сергій Леп'явко, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор історичних наук; 
Олександр Шкурат, меценат, почесний президент Благодійного фонду ім. двічі Героя Радянського Союзу О. Молодчого, депутат Чернігівської міської ради;
Ірина Соломаха, кандидат філософських наук, начальник відділу зв’язків з громадськістю міської ради.
Автор розказав присутнім, що книга представляє собою альбом ілюстрацій по історії Чернігова, який підкріплений мінімальною кількістю тексту, що пояснює представлені графічні об’єкти, не переобтяжуючи читачів надмірним обсягом історичних даних.
Зі слів Сергія Леп'явко «Ілюстрована історія Чернігова» – результат співпраці великої кількості людей та інституцій, які протягом тривалого часу трудились над проектом, надавали фотографії з колекцій, займалися їх реставрацією, відновлювали карти, допомагали в видавництві.
Одним  з меценатів, котрі сприяли виходу книги, був Олександр Шкурат, який зазначив, що для нього, як історика за освітою, було дуже приємно долучитися до роботи над такою необхідною для міста книгою, і він й надалі буде підтримувати і всіляко сприяти появі нових видань про історію міста Чернігова.
Ірина Соломаха додала, що альбом має всі шанси стати одним з символів Чернігова та допомогти розкритися йому не тільки на фоні України, а й Європи, а чернігівці зможуть ще більше полюбили місто через літературу високого стилю.
Книга надрукована в Києві видавництвом «Стилос», призначена для широкого кола шанувальників історії. Більше вісімсот  ілюстрацій,  більша частина  з яких друкується вперше, дають читачеві змогу краще уявити минуле древнього міста, а науково-популярний стиль тексту робить сприйняття інформації легким та цікавим.

ДОВІДКА: Сергій Леп'явко - автор понад 150 наукових праць з історії українського козацтва, міжнародних відносин ранньомодерної доби, порівняльної історії, історії Чернігова. Одне з найбільш популярних видань останнього періоду - «Чернігів. Історія міста».

Магдебурзьке право в Україні, як генетична пам'ять її європейськості

До 390-ї річниці Магдебурзького права в Чернігові

Коли науковці та політики говорять про генетичну пам'ять, то найчастіше мають на увазі здатність людей відтворювати давні традиції та звичаї свого народу. Інколи навіть не задумуючись про їхні джерела. У цьому сенсі в українців дуже глибинна генетична пам'ять. Адже ми часто не усвідомлюємо коли у побуті, в громадському житті, ба, навіть, в житті держави наслідуємо своїх пращурів у їх вчинках. Наша генетична пам’ять настільки вкорінена, що а ні час, а ні історичні трансформації не здатні її стерти. Навіть у нащадків емігрантів, батьки чи прадіди яких залишили Україну і не мали жодного зв’язку з нею протягом багатьох десятиріч, продовжує зберігатись певний специфічний спосіб мислення (науковці називають його ментальністю), що відрізняє їх від груп інших емігрантів та корінних народів. 

Однією з таких характерних рис, яка здатна ідентифікувати українців як європейську націю, є їх здатність до колективної самоорганізації і уміння вирішувати свої справи шляхом пошуку консенсусу. У цьому контексті наша держава має свої давні традиції.

Протягом кількох сторіч у багатьох містах України, у тому числі і в Чернігові, застосовувалася така типово європейська практика правової культури, як узаконене право громади на самоврядування і незалежне судочинство. Ця система відома нам як Магдебурзьке право.

Її назва походить від назви саксонського міста Магдебург, яке у 1188 році за прикладом міст-комун Північної Італії, які на той час перебували у складі Священної Римської імперії, вимагало та отримало від свого сюзерена право на самоврядування. 

Джерелами Магдебурзького права вважаються кодекс німецьких законів «Саксонське зерцало» та статут міста Магдебурга. Ці документи регламентували порядок виборів і визначали коло повноважень органів місцевого самоврядування. Міщани звільнялися від суду феодала, самостійно вирішували свої господарські справи, встановлювали самооподаткування, визначали чітку типологію злочинів і покарань за них, урегульовували питання торгівлі, успадкування майна тощо.