вівторок, 19 травня 2015 р.

Чуття єдиної родини вчительської династії Мажуг


Сім'я - це не тільки батьки і діти. Нерідко мало не вирішальну роль становленні особистості відграють бабусі і дідусі, причому незалежно від того, живуть вони разом з родиною чи ні. Що й казати про родину, у якої педагогіка давно стала справою усього життя та знайшла своє продовження у наступних поколіннях.
Саме такою є відома у районі вчительська династія Мажуг. Про двох її найстарших членів, захоплено розповідає онука, наша землячка, яка вже понад 20 років є викладачем Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, кандидат філософських наук Ірина Соломаха.

- Ірино Григорівно, розкажіть будь-ласка про свою родину
- Я з класичної сім’ї педагогів. Мама Лариса Михайлівна Кицак - вчитель російської мови та світової літератури, тато Григорій Олексійович - фізик. Бабуся Марія Никифорівна Мажуга - вчитель математики, а її покійний чоловік і мій дідусь Михайло Іванович - географ. Тут доречно пригадати, що ім’я Михайла Івановича багато ріпчан пов’язують післявоєнним фактичним відновлення та розбудовою Ріпкинської школи №1, куди він після завершення Другої світової війни, на якій воював простим піхотинцем, пішов працювати, спочатку простим вчителем, а потім – директором.
Не менш значимий для мене приклад педагога – моя бабуся Марія Никифорівна. Бути її вихованцями пощастило сотням, якщо не тисячам, дітей. На репетиторство по алгебрі та геометрії до неї вишиковувалися у черги. І для всіх діток вона знаходила час і натхнення. Учні Марії Никифорівни ставали випускниками найпрестижніших вузів колишнього СРСР. Я маленькою завжди дивувалася: і коли вона встигає відпочивати? Адже скільки її пам’ятаю, навколо неї завжди знаходилися діти. Приємно, що і після багатьох років, вже став дорослими і поважними людьми, колишні учні бабусі Марії не забувають її, навідуються провідати і з вдячністю згадують про часи давно минулі.

четвер, 7 травня 2015 р.

Нагородження переможців конкурсу, організованого за підтримки народного депутата України Олександра Черненка

 6 травня 2015 року в культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» (м. Чернігів, вул. Шевченка, 9) відбулося нагородження переможців конкурсу творчих робіт «День Перемоги у моєму житті». Його було ініційовано Чернігівським національним педагогічним університетом імені Т.Г. Шевченка за підтримки народного депутата України Олександра Черненка. Інформаційний та технічний партнер проведення конкурсу – Чернігівський студентський портал (http://stydent.org.ua/).

Нагороди авторам кращих робіт вручили: Ірина Соломаха – помічник-консультант народного депутата України Олександра Черненка та Віталій Барбаш – помічник ректора Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.

У ході церемонії нагородження представники оргкомітету відзначили високий рівень надісланих робіт, а також щирість, відвертість і небайдужість молодих авторів до проблематики вшанування пам’яті жертв Другої світової війни, відновлення історичної справедливості і гуманного ставлення до всіх, хто пережив жахи воєнного лихоліття. Ось лише деякі цитати з робіт чернігівських студентів і старшокласників:
Райська Олена, студентка Навчально-наукового інституту історії ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка (І місце):

«Ще донедавна 9 травня сприймалося мною са́ме як свято і як день великої перемоги. Я навіть недолюблювала німецьку мову і власне до самих німців відчувала певну огиду. Але останні події пролили світло на бридку рашистську душу, яка виявилася наскрізь гнилою та чорною. Упереджене ставлення до німців розчинилося на фоні нової, у стократ більшої огиди до «братів наших старших». Прийшло, між іншим, і усвідомлення того, що вони не те що не старші – вони нам взагалі не брати. Це був ще один міф, який все та ж Росія старанно нав'язувала сотні років, і який буквально за лічені дні сама ж і зруйнувала своєю «братською» поведінкою.

понеділок, 4 травня 2015 р.

Чи готова місцева влада не лише до повноважень, а й до відповідальності – результати круглого столу


Нещодавно в дискусійному клубі «Експертна думка» відбувся круглий стіл на тему «Конституційна реформа і місцеві вибори: загрози і перспективи» за участі депутата Верховної Ради України Олександра Черненка. Присутні політичні економічні експерти та журналісти мали змогу поділитися думками щодо адміністративної реформи, децентралізації та виборів до місцевих рад в жовтні 2015 року.
 
За словами Олександра Черненка, серйозні реформаційні процеси,що відбуваються сьогодні в Україні, проходятьне так просто й так гладко як цього б хотілося. Однак, Україна має пройти шлях зміни Конституції та перейти до децентралізації. Народний депутат відмітив, що існують думки про те, що в умовах війни, сепараційних настроїв децентралізація може мати негативні наслідки. Є побоювання, що до влади можуть прийти антидержавні сили, котрі в умовах отриманих повноважень матимуть змогу перетворити країну на роздрібнені князівства. Це виклик для всіх нас, і слід сьогодні всім разом подумати, яким чином, провівши цю обов’язкову для нас реформу, зробити її ефективною і мінімізувати ризики, зазначив народний обранець.

Олександр Черненко зазначив, що Україну ще чекає судова реформа, реформа прокуратури та правоохоронних органів і все це вимагає змін до Конституції, але наразі децентралізація пріоритетна.

Уже до середини травня конституційна комісія, що працює над проектом децентралізації повинна запропонувати ті зміни, що будуть стосуватися реформи самоврядування і реформи децентралізації. «Щоб ці зміни набули чинності має пройти дві сесії ВР: в першу сесію за поданий проект має проголосувати 226 депутатів, далі він направляється до Конституційного суду, який має дати позитивний висновок по ньому, тоді проект повертається на розгляд другої сесію Верховної Ради, де за нього має проголосувати 300 депутатів», - пояснив Олександр Миколайович. Народний депутат впевнений, що перше читання в Парламенті проект реформи пройде, але далі можуть початися складнощі, пов’язані з затягуванням розгляду проекту Конституційним Судом.