Сім'я - це не тільки батьки і діти. Нерідко мало не вирішальну роль становленні особистості відграють бабусі і дідусі, причому незалежно від того, живуть вони разом з родиною чи ні. Що й казати про родину, у якої педагогіка давно стала справою усього життя та знайшла своє продовження у наступних поколіннях.
Саме такою є відома у районі вчительська династія Мажуг. Про двох її найстарших членів, захоплено розповідає онука, наша землячка, яка вже понад 20 років є викладачем Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, кандидат філософських наук Ірина Соломаха.
- Ірино Григорівно, розкажіть будь-ласка про свою родину
- Я з класичної сім’ї педагогів. Мама Лариса Михайлівна Кицак - вчитель російської мови та світової літератури, тато Григорій Олексійович - фізик. Бабуся Марія Никифорівна Мажуга - вчитель математики, а її покійний чоловік і мій дідусь Михайло Іванович - географ. Тут доречно пригадати, що ім’я Михайла Івановича багато ріпчан пов’язують післявоєнним фактичним відновлення та розбудовою Ріпкинської школи №1, куди він після завершення Другої світової війни, на якій воював простим піхотинцем, пішов працювати, спочатку простим вчителем, а потім – директором.
Не менш значимий для мене приклад педагога – моя бабуся Марія Никифорівна. Бути її вихованцями пощастило сотням, якщо не тисячам, дітей. На репетиторство по алгебрі та геометрії до неї вишиковувалися у черги. І для всіх діток вона знаходила час і натхнення. Учні Марії Никифорівни ставали випускниками найпрестижніших вузів колишнього СРСР. Я маленькою завжди дивувалася: і коли вона встигає відпочивати? Адже скільки її пам’ятаю, навколо неї завжди знаходилися діти. Приємно, що і після багатьох років, вже став дорослими і поважними людьми, колишні учні бабусі Марії не забувають її, навідуються провідати і з вдячністю згадують про часи давно минулі.
Саме такою є відома у районі вчительська династія Мажуг. Про двох її найстарших членів, захоплено розповідає онука, наша землячка, яка вже понад 20 років є викладачем Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, кандидат філософських наук Ірина Соломаха.
- Ірино Григорівно, розкажіть будь-ласка про свою родину
- Я з класичної сім’ї педагогів. Мама Лариса Михайлівна Кицак - вчитель російської мови та світової літератури, тато Григорій Олексійович - фізик. Бабуся Марія Никифорівна Мажуга - вчитель математики, а її покійний чоловік і мій дідусь Михайло Іванович - географ. Тут доречно пригадати, що ім’я Михайла Івановича багато ріпчан пов’язують післявоєнним фактичним відновлення та розбудовою Ріпкинської школи №1, куди він після завершення Другої світової війни, на якій воював простим піхотинцем, пішов працювати, спочатку простим вчителем, а потім – директором.
Не менш значимий для мене приклад педагога – моя бабуся Марія Никифорівна. Бути її вихованцями пощастило сотням, якщо не тисячам, дітей. На репетиторство по алгебрі та геометрії до неї вишиковувалися у черги. І для всіх діток вона знаходила час і натхнення. Учні Марії Никифорівни ставали випускниками найпрестижніших вузів колишнього СРСР. Я маленькою завжди дивувалася: і коли вона встигає відпочивати? Адже скільки її пам’ятаю, навколо неї завжди знаходилися діти. Приємно, що і після багатьох років, вже став дорослими і поважними людьми, колишні учні бабусі Марії не забувають її, навідуються провідати і з вдячністю згадують про часи давно минулі.