Приємні моменти під час презентації книги Соні Кошкіної "Майдан. Нерозказана історія"

Фото Ірини Грабовець

Удивительный проект - "Арт-завтрак" Инны Чистенко

Благодарна возможности общения и обмену жизненным опытом. Чертовски приятно ощутить, что твои знания кому-то важны и ценны. Спасибо также моему партнеру Денису Козлову за интересное выступление. Спасибо фотографу Дмитрию Скорине за отличные снимки. Благодарна всем пришедшим за поддержку, внимание, вопросы и перчинку "Дзэн". Продолжение обязательно будет)).

 

Скупилася і не тільки...

Книжковий арсенал - це не лише книги, а й люди, які їх створюють. Мала кілька корисних зустрічей. Деякі з них можливо переростуть у цікаві спільні проекти. Однак, щоб не наврочити, про плани поки-що мовчатиму))

З Матвієм Ганапольським під час презентації його нової книги "Смайлики"

Любко Дереш про депресію

Сергій Леп'явко презентував «Ілюстровану історію Чернігова»

16 квітня відбулася презентація нової книги відомого чернігівського науковця Сергія Леп'явка. Видання має назву «Ілюстрована історія Чернігова».
Учасника заходу були:
Сергій Леп'явко, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор історичних наук; 
Олександр Шкурат, меценат, почесний президент Благодійного фонду ім. двічі Героя Радянського Союзу О. Молодчого, депутат Чернігівської міської ради;
Ірина Соломаха, кандидат філософських наук, начальник відділу зв’язків з громадськістю міської ради.
Автор розказав присутнім, що книга представляє собою альбом ілюстрацій по історії Чернігова, який підкріплений мінімальною кількістю тексту, що пояснює представлені графічні об’єкти, не переобтяжуючи читачів надмірним обсягом історичних даних.
Зі слів Сергія Леп'явко «Ілюстрована історія Чернігова» – результат співпраці великої кількості людей та інституцій, які протягом тривалого часу трудились над проектом, надавали фотографії з колекцій, займалися їх реставрацією, відновлювали карти, допомагали в видавництві.
Одним  з меценатів, котрі сприяли виходу книги, був Олександр Шкурат, який зазначив, що для нього, як історика за освітою, було дуже приємно долучитися до роботи над такою необхідною для міста книгою, і він й надалі буде підтримувати і всіляко сприяти появі нових видань про історію міста Чернігова.
Ірина Соломаха додала, що альбом має всі шанси стати одним з символів Чернігова та допомогти розкритися йому не тільки на фоні України, а й Європи, а чернігівці зможуть ще більше полюбили місто через літературу високого стилю.
Книга надрукована в Києві видавництвом «Стилос», призначена для широкого кола шанувальників історії. Більше вісімсот  ілюстрацій,  більша частина  з яких друкується вперше, дають читачеві змогу краще уявити минуле древнього міста, а науково-популярний стиль тексту робить сприйняття інформації легким та цікавим.

ДОВІДКА: Сергій Леп'явко - автор понад 150 наукових праць з історії українського козацтва, міжнародних відносин ранньомодерної доби, порівняльної історії, історії Чернігова. Одне з найбільш популярних видань останнього періоду - «Чернігів. Історія міста».

Переможців визначено

Напередодні Дня Перемоги визначено переможців конкурсу «Краща книга року». Він проводиться вже протягом 10 років і став досить популярним.

На жаль, серед переможців в останні роки не з’являється нових імен, хоча талановита молодь на Чернігівщині безумовно є. Цього року помітним явищем стала нова книжка відомого науковця Тамари Демченко «Батько Шраг» про Іллю Шрага, відомого громадського діяча початку 20— го століття. Тамара Павлівна отримала перемогу у двох номінаціях: «Премія міського голови» Олександра Соколова та «Наукова література». До речі, друге місце в цій номінації посіла начальник відділу зв’язків з громадськістю міськради Ірина Соломаха за філософську працю разом з Іриною Богачевською «Християнська антропологія Іоаникія Галятовського». Не можна не згадати й нашого колегу, редактора «Гарту» Дмитра Іванова, який переміг у номінації «Поезія» за нові твори «Село у терновому вінку», «Монолог з 33— го».

Переможців конкурсу привітали заступник міського голови Оксана Тунік— Фриз та начальник міського відділу культури Олег Васюта.


Аркадій Стежеринський, Газета "Чернігівські відомості"

"Християнська антропологія Іоаникія Галятовського"

З повним текстом моєї монографії "Християнська антропологія Іоаникія Галятовського", яка напочатку цього року побачила світ, можна ознайомитися завітавши на сайт журналу "Сіверянський Літопис".

В монографії вперше розглядається антропологічна спадщина І. Галятовського, викладена в комплексі проаналізованих авторами богословських та проповідницьких творів видатного представника Чернігівського філософсько-літературного кола другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Стрижневою проблемою християнської антропологічної спадщини І. Галятовського постає вчення про православну людину як шукача правди та про ідеал правдивого життя за законами християнської моралі задля служіння «православному народові й Батьківщині».

Для науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, богословів, всіх, хто цікавиться проблемами православної антропології і діяльністю Чернігівського філософсько-літературного кола другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Ирина Соломаха написала книгу о черниговском епископе Ионикии Галятовском

Во времена, о кото­рых идет речь, Черни­говская епархия подчи­нялась напрямую Кон­стантинополю (там и сейчас есть вселенский патриарх, но Чернигов, увы, подчиняется Кие­ву, Москве). Столица была в Батурине. Там же сидел очередной гет­ман. Хорошие были вре­мена или плохие? Нам отсюда сложно разоб­рать. Понятно, что микроволновок и пампер­сов не было, а одно это уже существенно за­трудняет жизнь. Но.

Галятовский откры­вал типографии, издавал книги, причем не только свои. Свободно высказы­вался о современных ему политиках, о евреях, о том, как нужно пить. Умеренно пейте и не с кем попало, призывал он соотечественников. Призывал не грешить. Составил даже перечень грехов и издал отдельной книгой. Об ук­раинских политиках гово­рил, что они непостоян­ные, непоследовательные и некомпетентные. Позже книги Галятовского со­жгут на площади в Москве. Не удивительно, что его имя не затерялось в исто­рии и до сих пор интересно исследователям.

В книге Ирины Соломахи (она начальник от­дела горсовета по связям с общественностью, кроме того, преподает в Чер­ниговском педуниверситете), так вот, в ее книге ничего нет ни о водке, ни о евреях. Монография называется “Христиан­ская антропология Иони-кия галятовського”. Напи­сано о философии Галя­товского: поисках прав­ды черниговским еписко­пом, учеником другого епископа, Лазаря Барановича. В свое время Ионикий Галятовский был и ректором Киево-Могилянской академии. Похо­ронен в Чернигове.

После презентации в библиотеке имени Коцю­бинского Ирина Соломаха рассказала, как ей работа­лось над книгой. Кстати, ну они и дают, там, в горсове­те. Кто в клипах снимает­ся, кто книги пишет, кто в футбол играет лучше всех! С таким горсоветом газет­чики без новостей никогда не останутся!

– Книга была напи­сана в соавторстве с док­тором философских наук Ириной Богачевской за четыре месяца на основе моей кандидатской диссертации об Ионикии Галятовском, – сказала Ирина Григорьевна. – Работа над диссертацией, с пере­рывами, заняла не меньше пяти лет.

– Писали от руки? Или на компьютере?

– Когда я начинала эту работу, компьютера у нас еще не было. Первые страницы писала от руки.

– Сколько стоит из­дать книгу, что для это­го нужно?

– Монография изда­на управлением по делам прессы и информации об-лгосадминистрации в рам­ках программы поддержки местных авторов. Про­грамма финансируется из областного бюджета. (За год было напечатано 13 книг, финансирование было открыто на 19 книг, они еще печатаются. – Прим. ред.) Какую книгу печатать, какую нет, реша­ет комиссия, которую воз­главляет председатель областной писательской организации Станислав Репьях. В ее состав входят такие известные люди, как журналист, историк Сер­гей Павленко, декан исто­рического факультета, профессор Александр Ко­валенко и другие.

– Какими были от­ношения с соавтором?

– Как у учителя и ученика.


Ольга Макуха, газета “Весть”

Презентация книги "Христианская антропология Иоаныкия Галятовского"

Начальник отдела по связям с общественностью горсовета Ирина Соломаха презентовала книгу, написанную в соавторстве с Ириной Богачевской.

webtv.net.ua

"Тобі я напишу останнього листа" Пам'яті В.І.Шевченка та роздуми напередодні річниці Незалежності

День незалежності асоціюється з певними символами та прізвищами, які уособлюють собою ту саму незалежність. Для мене любов до України – це не тільки синьо-жовтий колір, тризуб, гімн, і все таке. – для мене це життя, яке просякнуте любов'ю до землі, що народила. Мій перший науковий керівник носив символічне для України прізвище – Шевченко. Але для всіх знайомих він завжди був просто Ісакович. Людина академічних знань і нестандартних ідей. Все в світі для нього починалося з українства. Нашу філософію започаткували Біон Борисфенід, Анахарсій Скіфський та Сфер. Хто про це до нього на цьому наголошував, якщо чесно навіть і не пригадаю, але він постійно говорив: "Дурень той, хто не звеличує свою Батьківщину, бо сам завжди залишиться рабом!" Пройшли роки і тепер, як ніколи я розумію сказані ним слова. Я все краще розумію, чому потрібно підтримувати міф "Велесової книги", чому треба звеличувати Сковороду і іже з ним, бо без цього ми для всіх були і будемо державою третього світу. Шекспір. Чи виник би культ його творів без поклоніння англійцями перед ним. Міфи створює час, але люди дозволяють цим міфам існувати. І знов Ісаковичу, хочу звернутися до тебе. Ти вчив нас, що не буде величі Чернігівської без легенди і правди про перлину Лівобережжя, місто-центр освітнього та культурного розвитку за доби Руїни, коли пів Європи їздило вчитися особливому світобаченню саме сюди. Так це було чи не так – питання не до сучасників – це скоріш питання до тих, хто творить культ державності в справжнісному цивілізаційному рівні. Смуток охоплює, коли розумієш, що найближчі десятиріччя ми все ж будемо державою третього світу. А чому? Немає логіки. Немає фінансування на достатньому рівні того, що створює майбутнє для будь-якої держави. Медицина покинута тихо вмирати, а отже здоров'я народу нікому не потрібне. Освіта – це хобі для небайдужих. Які там нанотехнології… Студенти не відчувають поваги, коли заходять в обшарпані аудиторії, коли працюють на комп'ютерах вчорашнього дня і не можуть отримувати найсучаснішу інформацію… Чомусь нас не хочуть бачити розумними та здоровими. Може дурні та слабкі легше керовані і їх завжди легко поставити на коліна? Три роки проминуло, як пішов Ісакович з життя. Сумно, що досить зарано. Чернігів втратив Майстра слова, Патріота і просто класного професора (класних професорів мало – це з власного досвіду). Він посіяв у душі своїх учнів справжню любов – до життя, насолод, землі всього, всього. Його нема, але ми пам'ятаємо і намагаємося йти по життю з любов'ю. Напередодні річниці Дня Незалежності України, як ніколи викристалізовується, що ж таке для тебе цей день. Ісаковичу, я вчуся у тебе дивитися в небо і любити його красу тут, на землі, і розуміти, що життя – це не чернетка.

"Путівника для батьків"

Довідник під такою назвою, який містить 80 сторінок корисної для батьків інформації, вийшов у Чернігові накладом 1 000 примірників. Під час прес-конференції його презентували представники Батьківського центру "Мамина школа", ЦГТ "АХАЛАР" та Чернігівського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

За півроку втілено ідею ряду організацій міста Чернігова, що займаються питаннями материнства і дитинства. Одна з ініціаторів, директор Батьківського центру "Мамина школа" Олена Ільїнчик коротко розповіла про діяльність своєї організації. Метою її створення є підвищення освітнього і культурного рівня батьків, адже виховання дітей є, насамперед, творчий процес. "На створення довідника нас надихнула стаття про те, що після народження дітей матері відмовляються від них просто у пологовому будинку. Серед причин – матеріально-побутова невлаштованість, а також брак знань та інформації про організації, що можуть допомогти у вихованні дитини", - ділиться Олена Ільїнчик.

За її словами, складним і тривалим був сам збір інформації, в результаті до довідника увійшло майже 300 організацій, що вміщені у розділах: "Охорона здоров'я", "Освіта", "Спорт", "Дозвілля", "Правова допомога та соціальна підтримка. Фонди".

Директор Чернігівського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Оксана Сердюк зазначила, що потреба в такому виданні надзвичайно висока. Часто батькам здається, що вони наодинці зі своїми проблемами, в той час як вони просто не знають, до кого звернутися за допомогою.

Начальник відділу зв’язків з громадськістю міськради Ірина Соломаха наголосила, що успішна реалізація проекту є яскравим прикладом ефективного вирішення проблем громади, яка об’єднується заради досягнення спільної мети.

Творці "Путівника для батьків" поінформували, що планують безкоштовно поширити видання по дитячих садках, школах, бібліотеках, поліклініках, державних та громадських організаціях. Частину тиражу буде передано до пологового будинку як подарунок молодим мамам. Відгуки та пропозиції можна надсилати на електронну адресу tk33@mail.ru
Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт, або звертатися за телефоном 97-17-39.

Відділ зв'язків з громадськістю міської ради

Дозвілля влітку, або інтелектуальне "чтиво"

Нарешті до нас у місто присунуло літо, а з ним щось схоже на спеку. Ділова активність спадає, як вода після паводку, а разом з тим приходить спрага "чи то книжку почитати, чи то….".
Таке воно бажання пізнати непізнанне і відчути подих вічності. Сильно сказано, але на жаль не мною. Вічністю в сучасній літературі звичайно і не пахне, в ній скоріше відчувається фльор бажань, егоцентричності і ще чогось суто піарівського. Але… За останній час мені все-таки вдалося вишкребти декілька творів, книг, які не скажу щоб вразили мене в саме серце, проте щось тіпнули чи то в мозку , чи то в душі, блін!
На мій погляд, доволі нестандартним прийомом у літературі є філософський аналіз, або як стверджує сама авторка – Оксана Забужко – спроба філософського аналізу – "Шевченків міф України". Робота штилева, системна, майже наукова, яка дозволяє собі розкіш бути доступною освіченому читачеві. Для мене Шевченко в її роботі чітко вималювався крізь призму штампів і нашарованості псевдонаціоналізму. Щиро рекомендую прочитати, але не на пляжі і ні в якому разі після шашлику чи юшки – печія забезпечена. Шлунок і мозок не зможуть одночасно все це переварювати. Тільки, як радив професор Преображенський у "Собачому серці", після відпочинку і не на зовсім ситий шлунок.
Літо, літо… Ну як же без детективу, який так чудово скоротить час та прикрасить поїздку у будь-який кінець світу? Агата Крісті, Артур Конандойль і вся класика світового детективу принаджують темний бік нашого єства. Україна теж почала народжувати цікавих особистостей у написанні детективу. Рекомендую, як то кажуть у гарних рестораціях, скуштувати цього літа романи Лариси Денисенко. Мені ж особисто до душі припав її сатиричний роман "Корпорація ідіотів". Якщо вас не нудить від новин, жовтих політичних скандалів, засідань всіх рівнів влади, то цей роман для вас. Ще і ще ви будете впізнавати в головних героях знайомі до болю обличчя, а головне, відчуєте сентенцію в тих правилах гри в "цікаве ділове життя" що розвиваються на сторінках роману. Особливо цікаве "воно" чи то диявол, чи то хвороблива уява, чи то просто життя, яке диктує правила і вимагає існувати, а не по-справжньому жити. Гірко від блюзнірства, але без нього неможливе існування естеблішменту. Варто дочитати роман до кінця, аби в тому пересвідчитися.
І, як мовиться, десерт для жіноцтва, або "нишком з'їдене морозиво" для чоловіків – роман Ірини Хакамади "Любовь, вне игры: история одного политического самоубийства" Чомусь авторку останнім часом сприймають як політика-невдаху, яка кинулася пописувати романчики та викладати. Категорично не згодна! Сатиричний роман про все, що називають життям політика. Стиль легкий, і чесно-чесно зовсім не нудотний. Хакамада доволі об'єктивно описує життя сучасної російської номенклатури з усіма "за" і "проти", а головне – відчувається, що хвороби під назвою "гендер" вона в коридорах влади не підчепила. Авторка просто розумна і далекоглядна жінка, що не вагаючись називає все своїми іменами.
Чому всі три роботи жіночого авторства – не знаю. Хотілося чогось свіжого, нового зі своїм присмаком і фантазією В цих роботах все це знайдено і зась комусь карати за пошук . В наступному "словоблудії" розкажу байку і про чоловічі роботи, які заманюють у свої тенета . А ти, як кролик до удава, йдеш, не дозволяючи собі відвернути.
Гарну книгу можна знайти незалежно від того, чи це книгарня, бібліотека, ринок ( у старої бабуні). Якщо шукаєш – знайдеш.
Спека, спрага, що ви робите з людьми?...