Не забувай, це усього лише гра

Божеволіючи, ти спочатку не усвідомлюєш цього. Але коли приходить осяяння й ти розумієш, що межа перейдена й повернення у світ реальності вже немає, ти починаєш чіплятися за уламки свідомості, склеюючи їх, зводячи з них піраміду, чудово усвідомлюючи, що будь-яка піраміда коли-небудь розвалиться, перетвориться у порох. Так будуємо ми своє життя, розуміючи, що робимо найневдячнішу і нікому не потрібну справу. Хіба тобі це потрібно? Але якщо ж ти прийняв правила цієї гри й зробив свій таємний жереб, то привіт тобі від Маніту, Христа, Будди або Магомета - всі вони з радістю приймуть тебе в лоно своєї віри. Прийшов? Не забудь ляснути дверима. Прогорлань малість. От-от, щоб усі чули. Ось маєш, сюсюкають. Виходить, ти їм потрібний, навіть дуже. До першої безсонної ночі, а потім все ввійде у звичку. Просипатися й засипати... Так і будеш жити між усім цим, сміючись, плачучи, сумніваючись і сподіваючись. Не забувай, це Гра! Єдиний кайф, не передбачений фізіологічною програмою... Кожний грає в ту гру, що вибирає сам. У найгіршому разі гра сама вибирає його.

Найцікавіша гра - це любов. У ній практично немає правил й обмежень. У цьому таки й весь смак гри: у темній кімнаті шукати чорну кішку. Ми відчуваємо прихід години любові навіть крізь сніжні замети. Варто тільки відчути шерех проліску, що вилазить з-під снігу, - і ми вже готові зіграти в привабливу гру - Кохання. Часом уперше це не так приємно, як очікувалося на початку. Але все-таки завжди краще, ніж просто бачити, читати або чути про це. Однак при всій гостроті й непередбаченості кожного нового ходу в любовній грі люди продовжують стверджувати, що все в ній їм уже давно знайомо, що все в ній закінчується завжди однаково. Але вони помиляються. Кохання - це рулетка. Ніколи не знаєш, що випаде: червоне або чорне?.. Робіть ставки, добродії!

Початком гри буває погляд, голос, подих, запах і ще щось незрозуміле, а найчастіше - навіть неусвідомлене. Очі "матадора" уважно стежать за рухами й формами "жертви", раптом, невідомо звідки, лунає музика, і тіла гравців зливаються в єдиному екстазі танцю. Мелодія гри несе партнерів у ніч... І вони вже самі не знають, хто з них "жертва", а хто "матадор". Гра тому й захоплює нас, що чекаємо ми від її завжди несподіваних поворотів і вабливої мелодії натягнутих струн ризику. Гра варта свічок лише тоді, коли на кін поставлений вибір: "Пан або пропав" Але пам’ятай, це всього лише Гра!...

ХХІ зимові Олімпійські ігри м. Ванкувер (Канада) відкрито!

Приємно, що українська олімпійська збірна, яка нараховує 53 спортсмени, представлена п’ятьма чернігівськими біатлоністами.
Це:
Дериземля Андрій Васильович;
Деркач В'ячеслав Васильович;
Семенов Сергій Олександрович;
Хвостенко Оксана Юріївна;
Прима Роман Андрійович (резерв).

Віримо у перемогу наших спортсменів!

Відділ зв'язків з громадськістю забезпечує відкритість і прозорість Чернігівської міської ради

Про роботу відділу зв’язків з громадськістю міської ради у 2009 році щодо взаємодії з учасниками суспільно-політичного процесу в м. Чернігові та перспективні напрямки роботи на поточний рік розповіла сьогодні на розширеній нараді начальник відділу Ірина Соломаха.

Відділ зв'язків з громадськістю Чернігівської міської ради було створено у липні 2006 року шляхом об'єднання прес-служби та відділу з питань внутрішньої політики. Серед основних завдань, які ставилися перед відділом, були забезпечення всебічного висвітлення діяльності міської ради та виконкому та організація ефективної взаємодії з громадськістю міста.

 

За звітний період з питань основної діяльності до відділу надійшло 637 вхідних документів від різних адресатів, підготовлено понад 270 вихідних документів. Крім того, за минулий рік працівниками відділу підготовлено 5 розпоряджень міського голови та два рішення міської ради. За словами І.Соломахи, відділом налагоджена конструктивна співпраця практично з усіма регіональними та деякими загальнодержавними засобами масової інформації, концентрація яких у Чернігові найвища в області: Крім того, відділ співпрацює з прес-службами та інформаційними структурами правоохоронних органів, митниці, контрольно-ревізійного управління, податкової інспекції, інших установ. Згідно з чинним законодавством укладені відповідні угоди на висвітлення діяльності органу місцевого самоврядування з КП «ТРА «Новий Чернігів» та КП «Чернігівські відомості» (в рамках бюджетного асигнування, без виділення окремих коштів на висвітлення). 

…Інакше ми надовго ризикуємо залишитися над прірвою в очікуванні, що хтось нас може туди підштовхнути.

Як «помаранчевий» президент Віктор Ющенко в реалізації своєї політики не був у повній мірі «помаранчевим», так і у випадку свого обрання на президентську посаду Віктор Янукович не буде по-справжньому «біло-блакитним», а Юлія Тимошенко «сердечно-червоною». Причина проста: хто б не переміг, новий Президент буде змушений поступатися багатьма своїми передвиборчими обіцянками заради пошуку раціонального балансу між гілками влад та реальною можливістю керувати не однією частиною України, а всією державою.
Яким чином відбуватиметься цей пошук сказати важко, адже ніхто з кандидатів на посаду Пезидента України чітко не окреслив своїх планів по об’єднанню країни. Не зовсім зрозумілою є й перспектива українського парламентаризму. Обидва кандидати в президенти сьогодні заявляють, що то розпускатимуть Верховну Раду, то переформатовуватимуть парламентську більшість. Все залежитиме від того, кого на посаду прем’єр-міністра новообраний президент запропонує і як при цьому себе поведуть депутати. Адже не факт, що у випадку перемоги Юлії Володимирівни існуюча де-юре сьогодні парламентська більшість підтримає ту людину, яка для ЮВТ є прийнятною. Також не факт, що президенту Віктору Федоровичу буде під силу проштовхнути через голосування у парламенті своє протеже на посаду Прем’єра.
Ми ще пам’ятаємо, як незадовго після свого тріумфального пришестя на посаду Президента України Віктор Андрійович Ющенко запропонував опозиції (наляканій та ослабленій) підписати Універсал національної єдності. То був крок для багатьох несподіваний і, навіть більше – приголомшливий. Бо логічним для вітчизняної політичної традиції було б вчинити як у Ніцше і “підштовхнути падаючого”. Президент же вчинив по-європейські і протягнув переможеному руку. Адже за ним стояли мільйони виборців, які не хотіли відчувати себе також переможеними. У людей з’явилася надія на консолідацію нації… Що ж було далі усі також пам’ятають. Політичні амбіції, як з однієї, так і з іншої сторони не дозволили об’єднати державу. Шанс було втрачено, але не назавжди. Сьогодні він так само може з’явитися. Проте, лише в одному випадку. Якщо переможений визнає свою поразку і привітає свого більш успішного опонента з перемогою. Інакше ми надовго ризикуємо залишитися над прірвою в очікуванні, що хтось нас може туди підштовхнути.

Малюнок Дмитра Тевкуна.

"Хто збирається взятися за чернігівців?"

Експертний клуб "Чиста політика"
Ідея та реалізація відеосюжету належить ТРК "Детинець"

Телеканал "Дитинець" починає маніпулювати свідомістю чернігівців?

Вчора у випуску новин (хоча назвати новинами рекламні матеріали доволі важко) монопольного кабельного оператора нашого міста було показано матеріал про політичні амбіції громадського сектора та його лідерів. Цікавим був відбір і експертів для сюжету, і громадських організацій.
Про шанси потрапити до міської ради та на посаду міського голови висловлювала свою думку як експерт начальник відділу зв'язків з громадськістю Чернігівської міськради Ірина Соломаха. Вона давала рекомендації та аналізувала можливості як громадських організацій так і їх безпосередніх керівників у майбутніх місцевих виборах. Коментар експерта "розбавляється" власним відео-рядом каналу.
Те, що телевізійний матеріал мав ознаки маніпулятивності говорить такий факт, як перелік громадських організацій та їх характеристика (та, яку надавав саме телеканал, а не експерт).
До переліку громадських організацій не увійшли такі організації, як "Народний контроль" та "Сила громади". Мабуть про першу взагалі вирішили на телеканалі не згадувати, а от ситуація навколо другої організації потребує окремого аналізу.
Громадська організація "Сила громади" вже декілька років відома на політичному полі нашого міста і відома саме тим, що "лобіює" власні програми за рахунок міського бюджету. До цієї організації зараховують ряд діючих депутатів міської ради, а координатором (керівником?) організації є один з керівників саме ТРК "Дитинець".
Мабуть особиста сором'язливість не дала можливості включити у перелік власну структуру? Або у "Сили громади" немає планів на майбутні депутатські мандати?
Наскільки відомо - навпаки. Навіть, якщо регулярно переглядати інформаційні матеріали каналу бачимо знайомі обличчя, які саме асоціюються з громадською організацією "Сила громади". Це і Віталій Голець, і Костянтин Іванов, і ряд інших доволі відомих чернігівців. Цікаво, що всі вони так чи інакше залучені саме до безкоштовного сегменту, або навіть будуть вести власні програми на телеканалі.
Всі інші громадські організації, які мають власні програми, або до них залучені, як відомо, повинні платити за ефір. Це саме ті організації, які згадуються у вчорашньому матеріалі - "За Чернігів", яка "за останній місяць своєї бездіяльності втратила і той відсоток людей, яких "придбали" за продуктові набори", і "Громадська думка", у якої "слабка репутація". Цікаві порівняння для рекламодавців….
Це вже не перший приклад "маніпулювання" на телеканалі. Коли телеканал "Дитинець" розпочав новий проект про особистості "Невідоме про відомих", то першим героєм першої програми став народний депутат Анатолій Гриценко. Він у той час був кандидатом у президенти України і саме його інтереси в регіоні представляв вище згаданий керівник ТРК "Дитинець". Мабуть збіг обставин знову? Але збіг обставин, яке все більш нагадує систему.

Паперний Юрій, "Чернігівський монітор"

На форумі Національної академії управління при Президентові України розгорілася жвава дискусія щодо можливості/ неможливості використання правових санкцій до порушників професійних етичних норм в системі державного управління. Моя позиція з цього питання була зформульована наступним чином:

- Жоден звід етичних правил не спроможний охопити усі різноманітні етичні проблеми, які можуть виникати у ході роботи як державних службовців, так і інших категорій працівників. Особливо, якщо мати на увазі варіювання в уявах різних культур, різних релігіях про людську гідність. Пригадаймо хоча б відносно недавню заборону у Франції жінкам-службовцям та ще багатьом категоріям професій носити на роботі ісламську хустину хіджаб, яка закриває частину обличчя. Прийняті етичні норми, якими регулюється діловий стиль одягу службовців, вступили у відкритий конфлікт з культурно-релігійними традиціями. Вирішення цього конфлікту було не під силу етичному кодексу і потребувало втручання закону. Я не берусь оцінювати моральну сторону прийнятого у Франції закону про заборону носіння хіджабу у державних установах, наголошу лише на одному – віднині за порушення деяких етичних норм щодо ділового стилю одягу у Франції передбачені чіткі правові санкції. До чого це все я веду? Я переконана, що правові санкції мають наступати лише у тому випадку, коли порушення етичного кодексу тягнуть за собою серйозні наслідки для суспільства і інституту державного управління. Законодавці ж мають дуже чутливо і обережно прораховувати такі ситуації і, при необхідності вчасно на рівні закону передбачати певні санкції до порушників професійного етичного кодексу.