четвер, 9 жовтня 2008 р.

Учні другого класу в міській раді


Вчора в місті Чернігові у рамках проведення Європейського тижня місцевої демократії, який проводитиметься 13-17 жовтня цього року в Україні, як і в усіх державах-членах Ради Європи, учні 2-А класу загальноосвітньої початкової школи №25 у супроводі свого вчителя Тетяни Гаркавої та директора Галини Герасимової відвідали Чернігівську міську раду.

Захід організований за ініціативи відділу зв’язків з громадськістю міської ради з метою ознайомити дітей з роботою органів місцевого самоврядування, міського голови, його заступників, структурних підрозділів, депутатів міської ради.

Начальник відділу зв’язків з громадськістю міської ради Ірина Соломаха провела екскурсію приміщеннями міської ради, зробила короткий історичний огляд розвитку Чернігова та самоврядних традицій, роз’яснила дітям, що таке самоврядування, навела приклади, як їх батьки впливають на розвиток міста, зокрема, обираючи депутатів міської ради.

Заступник міського голови Оксана Тунік-Фриз привітала діток, відповіла на всі питання, які вони задавали з великою цікавістю. У своєму зверненні до учнів Оксана Володимирівна побажала всім гарно вчитися, бути уважними та слухняними, рости, розвиватися, та не забувати, що вони - наше майбутнє, майбутнє своєї Батьківщини.

Після змістовної бесіди діти отримали сувеніри та сфотографувались на пам’ять.

Відділ зв'язків з громадськістю міської ради

субота, 4 жовтня 2008 р.

Наукова осінь, або уроки для нікого…

Шкандаль в державі відволік громадян від ранньої осінньої холоднечі. Щось таке кумедне відбувається з мисленням людей, бо в усі часи перш за все всіх і вся турбувало природнє начало, а не чиєсь бажання бути десь чи кудись обраним. Але, як кажуть: "…О времена, о нравы!…" Та я не хочу повертатися до політичної колотнечі і безладу в "верхних слоях атмосферы". Сьогодні з самого ранку все місто стурбоване однією проблемою: як краще привітати вчителів. Чому все, спитаєте ви? Дуже просто, бо вчителі стають для нас чимось божественним, як тільки дитина перетинає поріг школи. Настрій вчителя, його фаховий рівень, людяність – стають енергетичним наповненням життя всієї сім'ї. Якщо вам повезло і ви вихопили щасливий квиток (справжнього фахівця), то вам не страшно за майбутнє своєї дитини, а головне – за стабільність своєї нервової системи. Якщо ж ні, то не треба "уповать на …." (не згадуємо його ім'я всує), а просто вирішувати все самостійно.
Раніше боялися міняти класи, вчителів – тепер робіть це впевнено, не боячись облуди і словесного бруду. Дитина ваша – захистіть її. А паралельно приготуйтеся до пошуків репетиторів. Начебто просто: ну, домовився, ну, оплатив послугу – ні, і ще раз ні. Знайди того, хто відчує твою дитину, достукається, а головне – зацікавить і поведе до магії знань. Не хочу згадувати перших вчителів, хочу згадати (для істфаківців) як викладав Рудько "історію стародавнього світу". Оце справжня феєрія почуттів, оце Греція з Римом разом. Щось захопилася. Але все ж сьогодні освіта – це велике мінне поле, на якому, на жаль, ніхто досі не поставив табличку "заміновано".
Рівень вимог суттєво збільшився, зросло навантаження на педагога, бурхливо розвиваються інформаційні технології, а рівного доступу до світового банку знань майже нема, як з кожним роком стає все менше бажаючих отримати реальні знання. От і думай, як твоїй дитині стати громадянином світу (достойним громадянином). Дарма ми себе засмучуємо філософськими роздумами – учителі та учні відзначають свято, треба говорити натхненні слова про мудрість і досвід, про сіяння доброго, вічного, дарувати осінні квіти та посмішки. Падають глянцеві каштани, аромат прілого листя крутить грайливі думки. Осінь, друзі мої, золота осінь (нехай не сприймуть за святотатство), як по О.С.Пушкіну. Велична природа усе розставляє по своїх місцях…

На фото мій синочок Назар