Долучилася до створення в Чернігові Гончаренко центру

 

Ірина Соломаха: вірю в європейський Чернігів

Чернігівці не встигли озирнутись, як VIII скликанню Чернігівської міської ради вже виповнився рік. Восени 2020 року свої крісла зайняли 42 депутати, однією з яких була і представниця політичної партії «Європейська Солідарність» Ірина Соломаха.

Чи новий це для неї досвід, що встигла зробити у якості депутатки міської ради, і що ще планує, про враження від роботи в умовах «ріднодомівської» монобільшості і не тільки - читайте в цьому інтерв’ю.

– Чи виправдались Ваші очікування від роботи депутаткою міської ради?

– Це мій перший досвід роботи народною обранкою. Проте зі специфікою депутатської діяльності знайома давно. Адже маю більш, як десятирічний стаж роботи службовця органів місцевого самоврядування. За цей час бачила різних «слуг народу» - і відданих справі ідеалістів готових на самопожертву, і «корисних ідіотів», що ставали легкою зброєю в руках політиків-демагогів, і «прагматиків-господарників», які крали і яким було не соромно… Спостерігала зблизька і за депутатами-бізнесменами, які приходили в міську раду щоб прикрити власні бізнес-інтереси. То ж йдучи на вибори я не тішила себе жодними ілюзіями, що там побачу і з якими проблемами зіткнуся. Для мене було важливо не боротися з вітряками, не імітувати бурхливу діяльність працюючи на власний імідж, а вирішувати конкретні проблеми конкретних людей.

- Ви йшли на вибори в команді «Європейської Солідарності» - опозиційної сили до чинної влади. Робота в опозиції якось вплинула на ваші можливості як народної обранки?

- Насамперед, я дуже вдячна виборцям, які довірили мені і нашій політичній силі представляти їхні інтереси в Чернігівській міській раді. Так, ми сьогодні опозиція. Але опозиція до влади, а не до містян. «Європейська Солідарність» ніколи не виступає проти тих ініціатив, що покликані зробити життя людей кращим. Це наша принципова позиція. Ми не мовчимо, коли бачимо що те чи інше рішення монобільшості може нашкодити громаді. Так, скажімо, було, коли розглядалося питання наміру влади виділити землю в центрі Чернігова під підземний паркінг. Водночас, ми підтримували рішення надати земельні ділянки для ветеранів АТО – ООС. Які можуть бути заперечення з цього приводу? Бути в опозиції це не менш відповідальна місія, ніж бути при владі. І помиляються ті, що бачить роль опозиції лише в сліпій критиці. Ми, депутати ЄС, намагаємося працювати за принципом: критикуєш – пропонуй.

На Стрижні в Чернігові з'явилися каченята

 Травень 2021 року

Трембіта. Фото з родинного альбому

В родинному альбомі зберігаю світлину свого дідуся краєзнавця Михайла Івановича Мажуги. Знімок зроблено в 60-х роках минулого століття. Дідусь мав освіту географа - закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка. Дуже довго пропрацював вчителем в селищі Ріпки, що на Чернігівщині. Одним із захоплень Михайла Івановича були подорожі. Як географ, він об'їхав і обнишпорив чи не всю територію колишнього СРСР. При цьому дідусь не просто насолоджувався краєвидами, але й ретельно фіксував свої спостереження на фотоплівку та робив записи в щоденнику. На колоризованій вже мною світлині Михайло Іванович зображений з достатньо рідким різновидом поширеного на українських Карпатах музичним інструментом трембітою. 

Такий різновид трембіт можна побачити, здебільшого, на території української та румунської Буковини. В інших карпатських регіонах трембіта має більш класичний вигляд.

Історичне фото. с. Стебні, біля Довгопілля. Джерело: http://karpaty.putivnyk.com