Чи новий це для неї досвід, що встигла зробити у якості депутатки міської ради, і що ще планує, про враження від роботи в умовах «ріднодомівської» монобільшості і не тільки - читайте в цьому інтерв’ю.
– Чи виправдались Ваші очікування від роботи депутаткою міської ради?
– Це мій перший досвід роботи народною обранкою. Проте зі специфікою депутатської діяльності знайома давно. Адже маю більш, як десятирічний стаж роботи службовця органів місцевого самоврядування. За цей час бачила різних «слуг народу» - і відданих справі ідеалістів готових на самопожертву, і «корисних ідіотів», що ставали легкою зброєю в руках політиків-демагогів, і «прагматиків-господарників», які крали і яким було не соромно… Спостерігала зблизька і за депутатами-бізнесменами, які приходили в міську раду щоб прикрити власні бізнес-інтереси. То ж йдучи на вибори я не тішила себе жодними ілюзіями, що там побачу і з якими проблемами зіткнуся. Для мене було важливо не боротися з вітряками, не імітувати бурхливу діяльність працюючи на власний імідж, а вирішувати конкретні проблеми конкретних людей.
- Ви йшли на вибори в команді «Європейської Солідарності» - опозиційної сили до чинної влади. Робота в опозиції якось вплинула на ваші можливості як народної обранки?
- Насамперед, я дуже вдячна виборцям, які довірили мені і нашій політичній силі представляти їхні інтереси в Чернігівській міській раді. Так, ми сьогодні опозиція. Але опозиція до влади, а не до містян. «Європейська Солідарність» ніколи не виступає проти тих ініціатив, що покликані зробити життя людей кращим. Це наша принципова позиція. Ми не мовчимо, коли бачимо що те чи інше рішення монобільшості може нашкодити громаді. Так, скажімо, було, коли розглядалося питання наміру влади виділити землю в центрі Чернігова під підземний паркінг. Водночас, ми підтримували рішення надати земельні ділянки для ветеранів АТО – ООС. Які можуть бути заперечення з цього приводу? Бути в опозиції це не менш відповідальна місія, ніж бути при владі. І помиляються ті, що бачить роль опозиції лише в сліпій критиці. Ми, депутати ЄС, намагаємося працювати за принципом: критикуєш – пропонуй.
