понеділок, 19 жовтня 2015 р.

Ірина Соломаха: для ефективної роботи новообраної міської ради потрібна перемога згуртованої команди професіоналів-однодумців

Ірину Соломаху у Чернігові знають як особистість, чиє життєве кредо завжди було пов’язане з стародавнім латинським висловом «Світячи іншим, згораю сам».  І це – не перебільшення.  Адже де б не доводилося їй працювати – журналістом у колись улюбленій чернігівцями газеті «Черниговский полдень», на викладацькій роботі у педагогічному університеті, на посаді керівника відділу зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради, чи, як зараз – в апараті Верховної Ради Україні  та у Раді регіонального розвитку Чернігівщини, – вона скрізь і без залишку віддає себе людям. 

В Ірини Григорівни майже ніколи не буває вихідних і вільного часу. Її мобільний телефон постійно  «розривається» від дзвінків, а в офісі Ради регіонального розвитку, де вона здійснює прийом громадян,  завжди велелюдно.  – До нас, передусім, приходять ті, хто вже втратив надію зарадити своїм бідам, оббиваючи пороги чиновницьких кабінетів, –  розповідає Ірина Соломаха.  – Інколи це досить складні звернення, до вирішення яких доводиться навіть залучати народних депутатів. Але найчастіше це дрібні питання, які я називаю «питаннями одного розчерку пера». Розгляд таких проблем, як облаштування дитячих ігрових майданчиків, вивозу сміття чи, скажімо, ямковий ремонт в котромусь із дворів багатоквартирних будинків не потребує значних фінансів і великих зусиль від посадовців. Потрібні лише чітке і неухильне виконання своїх посадових обов’язків та ще – певна дещиця творчого мислення. 

понеділок, 12 жовтня 2015 р.

До Всесвітнього дня туризму: картинки з Європи від Ірини Соломахи

Уперше на засіданні Ради Європи в Страсбурзі Ірина Соломаха побувала в 2007 році в діловому відрядженні. Ті враження не забула й досі. Європейські чиновники, розкуті й прості у спілкуванні, разюче відрізнялися від більшості зачохлених у свої ролі українських посадовців. Європейці демонстрували зовсім інші світоглядні установки: життя існує заради радості й любові, а не для ненависті й страху. Відтоді Ірина Соломаха неодноразово бувала в Європі й по роботі, і на відпочинку. Вона стверджує: навіть тиждень життя там не залишає сумнівів про цивілізаційний вибір.

Перше знайомство з єврочиновниками — чарівність живих людей

Пригадую, як наша делегація ретельно готувалася до засідання. Я продумала свій одяг до дрібниць: діловий костюм, строгі туфлі. Наші чоловіки також були вбрані відповідно: у костюми й гостроносі черевики «маленький мук». Ми були дуже модні за нашими мірками. Але коли я побачила європейських чиновників, у мене стався культурологічний шок! У натуральних лляних зручних костюмах, шкіряному, але без модельних викрутасів, взутті, усміхнені, привітні, живі люди! У перервах ми спілкувалися, і я зауважила для себе, що вік для них не має значення. У них палкі іскристі очі, цікавість до життя — і в 35, і в 42, і в 62… Вони ділилися своїми захопленнями, пристрасно розповідали про якусь конференцію, де сперечалися про будівництво мосту. Нічого наносного, примусового, фальшивого.