
Законом, зокрема, передбачено, що з 1 січня наступного року на зовнішній упаковці лікарського засобу повинно бути шрифтом Брайля зазначено: назва лікарського засобу, доза діючої речовини та лікарська форма.
Безперечно, ці законодавчі зміни є кроком вперед до наближення України до цивілізованих світових стандартів, покликаних зробити життя людей з поганим зором більш зручним.
Проте, я замислилася, а чи у достатній мірі на законодавчому рівні абеткою Брайля маркувати лише лікарські засоби? На відміну від європейського закордоння, де це маркування, як цілісна державна політика, зустрічається повсюди, у нас шрифт Брайля на товарах скоріше виключення, аніж правило. Подібне маркування трапляється зустріти на клавішах мобільних телефонів і телевізійних пультах дистанційного керування, у ліфтах, та на деяких упаковках продуктів імпортного виробництва. Хоча, коли задуматися, то і ліфти і мобільні телефони разом з дистанційними пультами також імпортні. Що ж тоді виходить, проблемами людей з обмеженим зором у нас переймається лише іноземний виробник? Принаймні вітчизняних товарів зі шрифтом Брайля у звичайних крамницях я так і не побачила.
P.S.
Бра́йля шрифт (Шрифт Брайля) — рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання сліпими, розроблений Л. Брайлем. В основі шрифту лежить комбінація шести крапок. Брайль використав порядок букв латинського алфавіту. Для позначення перших букв алфавіту використовують верхні й середні крапки шести крапок. Для позначення наступних букв додається нижня крапка ліворуч, потім ліворуч і праворуч, потім праворуч. Цими ж знаками позначаються і букви українського алфавіту з додаванням спеціальних знаків. Різні комбінації шести крапок дають можливість позначати також цифри, розділові знаки, математичні, хімічні й нотні знаки.
(За інформацією вільної інтернет-енциклопедії Wikipedia)