На форумі Національної академії управління при Президентові України розгорілася жвава дискусія щодо можливості/ неможливості використання правових санкцій до порушників професійних етичних норм в системі державного управління. Моя позиція з цього питання була зформульована наступним чином:

- Жоден звід етичних правил не спроможний охопити усі різноманітні етичні проблеми, які можуть виникати у ході роботи як державних службовців, так і інших категорій працівників. Особливо, якщо мати на увазі варіювання в уявах різних культур, різних релігіях про людську гідність. Пригадаймо хоча б відносно недавню заборону у Франції жінкам-службовцям та ще багатьом категоріям професій носити на роботі ісламську хустину хіджаб, яка закриває частину обличчя. Прийняті етичні норми, якими регулюється діловий стиль одягу службовців, вступили у відкритий конфлікт з культурно-релігійними традиціями. Вирішення цього конфлікту було не під силу етичному кодексу і потребувало втручання закону. Я не берусь оцінювати моральну сторону прийнятого у Франції закону про заборону носіння хіджабу у державних установах, наголошу лише на одному – віднині за порушення деяких етичних норм щодо ділового стилю одягу у Франції передбачені чіткі правові санкції. До чого це все я веду? Я переконана, що правові санкції мають наступати лише у тому випадку, коли порушення етичного кодексу тягнуть за собою серйозні наслідки для суспільства і інституту державного управління. Законодавці ж мають дуже чутливо і обережно прораховувати такі ситуації і, при необхідності вчасно на рівні закону передбачати певні санкції до порушників професійного етичного кодексу.