Начальник отдела по связям с общественностью горсовета Ирина Соломаха презентовала книгу, написанную в соавторстве с Ириной Богачевской.
webtv.net.ua
пʼятниця, 16 січня 2009 р.
вівторок, 30 грудня 2008 р.
вівторок, 23 грудня 2008 р.
Побачила світ перша моя книга!
Днями у видавництві "Чернігівські обереги" побачила світ книга "Християнська антропологія Іоаникія Галятовського". Книга видана управлінням у справах преси та інформації Чернігівської обласної держадміністрації відповідно до обласної програми підтримки видання творів місцевих авторів «Українська книга». Співавторами наукової монографії є кандидат філософських наук Ірина Соломаха та доктор філософських наук Ірина Богачевська. У монографії вперше розглядається антропологічна спадщина І.Галятовського, викладена в комплексі проаналізованих авторами богословських і проповідницьких творів видатного представника Чернігівського філософсько-літературного кола другої половини 17-го – початку 18-го століть. Стрижневою проблемою християнської антропологічної спадщини Іоаникія Галятовського постає вчення про православну людину як шукача правди та про ідеал правдивого життя за законами християнської моралі задля служіння "православному народові й Батьківщині". Книга рекомендована науковцям, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, богословів, всіх, хто цікавиться проблемами православної антропології і діяльністю Чернігівського філософсько-літературного кола другої половини 17 - початку 18 ст.
вівторок, 16 грудня 2008 р.
Повіки будь, повіки слався, жінко!
Легкий морозець підрум’янив щоки суботі і підбадьорив грудневий день, додаючи йому гарного настрою. «На Андрія» у Чернігові відбулося обласне свято «Жінка року-2008». Гурт шляхетних чоловіків, які вітали представниць прекрасної статі, очолював начальник управління у справах сім’ї та молоді обласної державної адміністрації Борис Атрощенко. До речі, це управління й організувало зворушливий захід. Ведучі дійства – начальник відділу з питань сім’ї та гендерної політики Ніна Тимощенко і заслужений артист України Валентин Судак – створювали довірливу родинну атмосферу.
Майже сорок літ минуло з тих пір, як Наталія Іванівна Міщенко вперше переступила поріг сільради на посаді секретаря. Нині вона вчетверте обирається головою виконкому у Гнідинцях, що на Варвинщині. Односельці впевнені, яку б справу не доручили Наталії Іванівні, ця енергійна жінка ніколи не підведе земляків. Нелегкі проблеми вирішує щодня сільський голова з Косачівки Козелецького району Світлана Василівна Савенок. Велике лихо – пожежа – спіткало цього літа її односельців. І словом чуйним, і ділом допомагає косачівцям Світлана Василівна, яку порівнюють із «бджолою-медуницею».
Алла Іванівна Кун працює заступником голови Корюківської райдержадміністрації, Людмила Іванівна Гунар – начальник управління Пенсійного фонду України у Семенівському районі, Ганна Григорівна Яковлєва – заступник начальника Прилуцького районного управління праці та соціального захисту населення, Ірина Григорівна Соломаха – начальник відділу зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради. Цих жінок-керівників об’єднує головна риса – небайдужість до людей, які приходять до них з надією на взаєморозуміння і підтримку.
Всі вони стали переможцями у номінації «І розум, і знання – тобі, моя державо!»
Серед сіячів розумного, доброго й вічного – старійшина освітянського колективу Чернігівського району Заслужений учитель України Наталія Іванівна Александрова, котра вже 40 років очолює Радянськослобідську середню школу. А про Тамару Миколаївну Копистко, яка 35 років віддала Чернігівському професійному ліцею побуту (з них 7 – на посаді директора), її вихованці навіть вірші складають. Дякують через роки колишні учні майстрам педагогічних жнив: Тетяні Володимирівні Литвиненко, вчителю історії та правознавства Корюківської гімназії, Валентині Анатоліївні Мельник, вчителю іноземної мови Волинківської середньої школи Сосницького району, Ларисі Олександрівні Крупельницькій, вчителю початкових класів з Новгород-Сіверської гімназії №1 та Тетяні Петрівні Левченко, вчителю української мови і літератури із Бахмацької ЗОШ №5.
Поважають (і довіряють!) колеги голову районної профспілки працівників освіти і науки Борзнянського району Валентину Григорівну Тесленко. А Ольгу Борисівну Качуру, вчительку початкових класів з села Сохачі, що на Коропщині, називають односельці матір’ю Терезою. Ця сердечна жінка, що виховала трьох обдарованих дітей (її донечка Оля навчається в Одеській музичній академії і незабаром стане оперною співачкою) доглядає кількох немічних самотніх односельців. Шановному ж зібранню Ольга Борисівна чудову пісню подарувала.
У номінації «Щоб палав вогонь життя» відзначили представниць однієї з найблагородніших професій – медиків. Завідувачка гінекологічним відділенням обласного онкодиспансеру Гіса Аркадіївна Гольдіна стверджує, навчаючи молодих колег: «Онкохірургія – це стан душі. Тут не можна бути байдужим». Хвилюючись, вийшла до присутніх Тамара Яківна Ватрасевич, головний лікар (уже 28 років) Прилуцького протитуберкульозного диспансеру. Плідний ужинок років стояли на сторожі здоров’я людей досвідчені головні медичні сестри центральних районних лікарень з Куликівки та Ніжина – Любов Михайлівна Заєць і Валентина Михайлівна Пінчук.
А Світлана Миколаївна Весельська приїхала на конкурс з села Мирне, що на Бобровиччині, і була представлена в номінації «Святі руки трудівниці». Вона працює тваринницею у відомому господарстві «Земля і воля» і, доглядаючи 400 поросят, досягає вагомих виробничих результатів. Світлана Миколаївна – турботлива матуся: разом з чоловіком В’ячеславом Володимировичем вони виховують трьох дітей. До того ж, ця вміла трудівниця ще й чудові вірші пише: ліричні рядки так щиро і зворушливо звучали у виконанні авторки.
Серед ділових і чарівних – Тетяна Вікторівна Руденок, директор Чернігівського кадрового агентства «Погода в доме», і Олена Миколаївна Дорошенко, яка очолює Чернігівське регіональне управління «Ерсте»-банку. Колеги й відвідувачі цінують у цих жінках не лише високий професіоналізм, а й добропорядність, чуйність, прагнення допомогти людині у нелегку хвилину.
Вигуками «Браво!» дякували учасники святкового дійства Світлані Миколаївні Коляко, директору юнацької спортивної школи «Колос», керівникові спортивної студії «Світлана», гімназійному вчителю хореографії зі Щорса, яка виконала із своїми вихованками Христиною Мірошниченко та Мариною Дворник полум’яний танок «Шторм».
Заслужений працівник культури України Наталія Дмитрівна Данчина віддала Гоголівському вузу майже піввіку, працюючи на музично-педагогічному факультеті. «Я стільки у своєму житті переспівала, дорогі мої жінки! – звернулася вона до присутніх. – І для вас я заспіваю та ще й побажаю, щоб наші будні хоч іноді на гарну пісню були схожі…».
Це – лауреати номінації «Серце віддаю людям».
І на завершення свята до зали прилетіли «Лебеді материнства».
Мати-героїня Ольга Іванівна Примак, вчителька-пенсіонерка з села Чернецьке Талалаївського району, каже своїм дорослим дітям (а їх у сім’ї п’ятеро виросло): «Ми з батьком не дали вам великого багатства, але створили велику і дружну родину». А це – найголовніше.
Ганна Анатоліївна Іваницька з Ічні теж п’ятеро дітей виховує: Катю, Дашу, Сашка, Ганнусю і найменшеньку Марічку – у праці і повазі до людей.
Альонка, допитливе маля, щодня якийсь гостинець із садочка приносить мамі й татусеві. І щоразу у Наталії Іванівни росинки в очах з’являються. Дві доні у неї вже школярочки, лише Альонка дитсадок відвідує. Наталія Іванівна Потапенко з села Савинці Срібнянського району виховує трьох прийомних донечок: «Вони мені такі рідні!»
У сім’ї Лідії Василівни Даниленко із Смичина, що на Городнянщині, виросли дві доньки, випурхнули з отчого дому. Отож і вирішили з чоловіком хлопчика усиновити. Коли ж названі батьки приїхали за Женечкою у притулок «Надія», виявилося, що у нього ще 6 братиків і сестричок. Хіба ж можна їх розлучати? З тої пори родина Даниленків стала багатодітною.
Аллі Олександрівні Криволап з села Новоукраїнське Ріпкинського району ледь за тридцять. А вона вже стала матусею великої родини: мають з чоловіком власних донечок Аліну та Ауріку, а Сергійка, Артема, Ярослава і Машеньку теж прийняли до свого працелюбного гурту і зігріли сімейним теплом.
Хай доля завжди прихильною буде до дітей – відтак і їхнім матерям буде сонячно і затишно у цьому тривожному світі. Сьогодні – і завжди.
Віра Губар, газета "Деснянська правда"
Майже сорок літ минуло з тих пір, як Наталія Іванівна Міщенко вперше переступила поріг сільради на посаді секретаря. Нині вона вчетверте обирається головою виконкому у Гнідинцях, що на Варвинщині. Односельці впевнені, яку б справу не доручили Наталії Іванівні, ця енергійна жінка ніколи не підведе земляків. Нелегкі проблеми вирішує щодня сільський голова з Косачівки Козелецького району Світлана Василівна Савенок. Велике лихо – пожежа – спіткало цього літа її односельців. І словом чуйним, і ділом допомагає косачівцям Світлана Василівна, яку порівнюють із «бджолою-медуницею».
Алла Іванівна Кун працює заступником голови Корюківської райдержадміністрації, Людмила Іванівна Гунар – начальник управління Пенсійного фонду України у Семенівському районі, Ганна Григорівна Яковлєва – заступник начальника Прилуцького районного управління праці та соціального захисту населення, Ірина Григорівна Соломаха – начальник відділу зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради. Цих жінок-керівників об’єднує головна риса – небайдужість до людей, які приходять до них з надією на взаєморозуміння і підтримку.
Всі вони стали переможцями у номінації «І розум, і знання – тобі, моя державо!»
Серед сіячів розумного, доброго й вічного – старійшина освітянського колективу Чернігівського району Заслужений учитель України Наталія Іванівна Александрова, котра вже 40 років очолює Радянськослобідську середню школу. А про Тамару Миколаївну Копистко, яка 35 років віддала Чернігівському професійному ліцею побуту (з них 7 – на посаді директора), її вихованці навіть вірші складають. Дякують через роки колишні учні майстрам педагогічних жнив: Тетяні Володимирівні Литвиненко, вчителю історії та правознавства Корюківської гімназії, Валентині Анатоліївні Мельник, вчителю іноземної мови Волинківської середньої школи Сосницького району, Ларисі Олександрівні Крупельницькій, вчителю початкових класів з Новгород-Сіверської гімназії №1 та Тетяні Петрівні Левченко, вчителю української мови і літератури із Бахмацької ЗОШ №5.
Поважають (і довіряють!) колеги голову районної профспілки працівників освіти і науки Борзнянського району Валентину Григорівну Тесленко. А Ольгу Борисівну Качуру, вчительку початкових класів з села Сохачі, що на Коропщині, називають односельці матір’ю Терезою. Ця сердечна жінка, що виховала трьох обдарованих дітей (її донечка Оля навчається в Одеській музичній академії і незабаром стане оперною співачкою) доглядає кількох немічних самотніх односельців. Шановному ж зібранню Ольга Борисівна чудову пісню подарувала.
У номінації «Щоб палав вогонь життя» відзначили представниць однієї з найблагородніших професій – медиків. Завідувачка гінекологічним відділенням обласного онкодиспансеру Гіса Аркадіївна Гольдіна стверджує, навчаючи молодих колег: «Онкохірургія – це стан душі. Тут не можна бути байдужим». Хвилюючись, вийшла до присутніх Тамара Яківна Ватрасевич, головний лікар (уже 28 років) Прилуцького протитуберкульозного диспансеру. Плідний ужинок років стояли на сторожі здоров’я людей досвідчені головні медичні сестри центральних районних лікарень з Куликівки та Ніжина – Любов Михайлівна Заєць і Валентина Михайлівна Пінчук.
А Світлана Миколаївна Весельська приїхала на конкурс з села Мирне, що на Бобровиччині, і була представлена в номінації «Святі руки трудівниці». Вона працює тваринницею у відомому господарстві «Земля і воля» і, доглядаючи 400 поросят, досягає вагомих виробничих результатів. Світлана Миколаївна – турботлива матуся: разом з чоловіком В’ячеславом Володимировичем вони виховують трьох дітей. До того ж, ця вміла трудівниця ще й чудові вірші пише: ліричні рядки так щиро і зворушливо звучали у виконанні авторки.
Серед ділових і чарівних – Тетяна Вікторівна Руденок, директор Чернігівського кадрового агентства «Погода в доме», і Олена Миколаївна Дорошенко, яка очолює Чернігівське регіональне управління «Ерсте»-банку. Колеги й відвідувачі цінують у цих жінках не лише високий професіоналізм, а й добропорядність, чуйність, прагнення допомогти людині у нелегку хвилину.
Вигуками «Браво!» дякували учасники святкового дійства Світлані Миколаївні Коляко, директору юнацької спортивної школи «Колос», керівникові спортивної студії «Світлана», гімназійному вчителю хореографії зі Щорса, яка виконала із своїми вихованками Христиною Мірошниченко та Мариною Дворник полум’яний танок «Шторм».
Заслужений працівник культури України Наталія Дмитрівна Данчина віддала Гоголівському вузу майже піввіку, працюючи на музично-педагогічному факультеті. «Я стільки у своєму житті переспівала, дорогі мої жінки! – звернулася вона до присутніх. – І для вас я заспіваю та ще й побажаю, щоб наші будні хоч іноді на гарну пісню були схожі…».
Це – лауреати номінації «Серце віддаю людям».
І на завершення свята до зали прилетіли «Лебеді материнства».
Мати-героїня Ольга Іванівна Примак, вчителька-пенсіонерка з села Чернецьке Талалаївського району, каже своїм дорослим дітям (а їх у сім’ї п’ятеро виросло): «Ми з батьком не дали вам великого багатства, але створили велику і дружну родину». А це – найголовніше.
Ганна Анатоліївна Іваницька з Ічні теж п’ятеро дітей виховує: Катю, Дашу, Сашка, Ганнусю і найменшеньку Марічку – у праці і повазі до людей.
Альонка, допитливе маля, щодня якийсь гостинець із садочка приносить мамі й татусеві. І щоразу у Наталії Іванівни росинки в очах з’являються. Дві доні у неї вже школярочки, лише Альонка дитсадок відвідує. Наталія Іванівна Потапенко з села Савинці Срібнянського району виховує трьох прийомних донечок: «Вони мені такі рідні!»
У сім’ї Лідії Василівни Даниленко із Смичина, що на Городнянщині, виросли дві доньки, випурхнули з отчого дому. Отож і вирішили з чоловіком хлопчика усиновити. Коли ж названі батьки приїхали за Женечкою у притулок «Надія», виявилося, що у нього ще 6 братиків і сестричок. Хіба ж можна їх розлучати? З тої пори родина Даниленків стала багатодітною.
Аллі Олександрівні Криволап з села Новоукраїнське Ріпкинського району ледь за тридцять. А вона вже стала матусею великої родини: мають з чоловіком власних донечок Аліну та Ауріку, а Сергійка, Артема, Ярослава і Машеньку теж прийняли до свого працелюбного гурту і зігріли сімейним теплом.
Хай доля завжди прихильною буде до дітей – відтак і їхнім матерям буде сонячно і затишно у цьому тривожному світі. Сьогодні – і завжди.
Віра Губар, газета "Деснянська правда"
вівторок, 9 грудня 2008 р.
Жінка року
4 грудня 2008 року в Міському палаці культури відбувся святковий вечір з нагоди проведення конкурсу «Жінка року - 2008» в місті Чернігові. Цього року його лауреатами за традицією стали представниці прекрасної статі з різних сфер — економіки та бізнесу, громадського життя та самоврядування. Серед них:Гольдіна Гіса Аркадіївна – завідуюча гінекологічним відділенням онкодиспансеру, позаштатний онкогінеколог управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації;
Дорошенко Олена Миколаївна – директор Чернігівського регіонального управління ВАТ «ERSTE» банк;
Копистко Тамара Миколаївна – директор 
Чернігівського професійного ліцею побуту;
Чернігівського професійного ліцею побуту;Мстиславська Наталія Василівна – художній керівник дитячого зразкового танцювального колективу «Каблучок» міського палацу для дітей та юнацтва;
Нестеренко Тетяна Валеріанівна – начальник відділу планування та бухгалтерського обліку КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради;
Руденок Тетяна Вікторівна - директор кадрового агентства «Погода в домі»;
Сидоренко Парасковія Григорівна – голова правління міського відділення благодійного фонду «Милосердя і доброта»;
Соломаха Ірина Григорівна – начальник відділу зв’язків з громадськістю міської ради.
Жінок-лауреатів на святі вітали міський голова О.В. Соколов, представники органів влади, голова обласної організації Спілки жінок України І.В. Дорожкіна, а також представники трудових колективів, рідні, друзі.
Жінок-лауреатів на святі вітали міський голова О.В. Соколов, представники органів влади, голова обласної організації Спілки жінок України І.В. Дорожкіна, а також представники трудових колективів, рідні, друзі.
Довідка:
Конкурс “Жінка року” проходить вже 11 років за ініціативою громадської організації «Спілка жінок м. Чернігова» (голова правління Канюка Л.І.). За цей час відзначені майже 100 найкращих жінок міста, які гармонійно поєднують материнські функції та високі показники у професійній діяльності в різних галузях народного господарства. Це кандидати технічних, педагогічних, психологічних, історичних наук, заслужені лікарі України, відмінники освіти України, заслужений юрист України, інженери, журналісти, громадські діячки, волонтерки, жінки – ветерани. Всі вони мають активну громадську позицію, ініціативні, творчі особистості.
За повідомленням http://www.gorod.cn.ua/news_6877.html
Фото Маріанни Харді
четвер, 27 листопада 2008 р.
Допомога безпритульним – нагальна потреба часу
У Чернігівській міській раді проблему організації центру для безпритульних, що розпочалася у місті за ініціативою міського голови Олександра Соколова, вивчали спільно з представниками громадських організацій.
Ця проблема, за словами радника міського голови Ірини Синельник, вже зрушила з місця і найближчим часом буде визначено будівлю, котра стане тимчасовим домом для безпритульних, де вони зможуть отримати медичну допомогу, одяг, харчі та психологічну підтримку.
Представники громадських організацій зазначили, що саме з початком зими люди без певного місця проживання шукають собі притулку у підвалах багатоповерхівок, створюючи тим самим немало проблем їх мешканцям. Вони також розповіли, що мають немало прикладів допомоги конкретним людям, проте аби боротися з безпритульністю як із негативним соціальним явищем, необхідна суттєва підтримка держави.
Голова громадської організації «Чернігівський жіночий правозахисний центр», депутат міської ради Алла Лепеха наголосила, що вже вивчала досвід організації подібних закладів у інших містах України. Вона вважає, що лише після визначення приміщення можна працювати над певними цільовими соціальними проектами.
Натомість голова «Ліги роботодавців м. Чернігова» Сергій Аверченко, який сам є вихованцем будинку-інтернату, запропонував уже зараз підготувати план дій щодо організації і роботи центру для безпритульних, у якому б чітко було визначено, хто і за що відповідає.
Більшість присутніх запевнили у готовності надати допомогу одягом та взуттям, роботою волонтерів і таке інше. Усі погоджуються, що перед центром стоятиме вирішення широкого спектру завдань – медичної, психологічної допомоги, відновлення документів, а також подальшого працевлаштування і забезпечення соціальним житлом.
“Сподіваємося, що таким чином ми зможемо не лише надати реальну допомогу самим безпритульним та бездоглядним, що з різних причин опинилися на вулиці, а й знизити ризик поширення паразитів та передачі хвороб в обласному центрі із трьохсоттисячним населенням», - переконана начальник відділу зв’язків з громадськістю міськради Ірина Соломаха.
За повідомленням відділу зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради
Ця проблема, за словами радника міського голови Ірини Синельник, вже зрушила з місця і найближчим часом буде визначено будівлю, котра стане тимчасовим домом для безпритульних, де вони зможуть отримати медичну допомогу, одяг, харчі та психологічну підтримку.
Представники громадських організацій зазначили, що саме з початком зими люди без певного місця проживання шукають собі притулку у підвалах багатоповерхівок, створюючи тим самим немало проблем їх мешканцям. Вони також розповіли, що мають немало прикладів допомоги конкретним людям, проте аби боротися з безпритульністю як із негативним соціальним явищем, необхідна суттєва підтримка держави.
Голова громадської організації «Чернігівський жіночий правозахисний центр», депутат міської ради Алла Лепеха наголосила, що вже вивчала досвід організації подібних закладів у інших містах України. Вона вважає, що лише після визначення приміщення можна працювати над певними цільовими соціальними проектами.
Натомість голова «Ліги роботодавців м. Чернігова» Сергій Аверченко, який сам є вихованцем будинку-інтернату, запропонував уже зараз підготувати план дій щодо організації і роботи центру для безпритульних, у якому б чітко було визначено, хто і за що відповідає.
Більшість присутніх запевнили у готовності надати допомогу одягом та взуттям, роботою волонтерів і таке інше. Усі погоджуються, що перед центром стоятиме вирішення широкого спектру завдань – медичної, психологічної допомоги, відновлення документів, а також подальшого працевлаштування і забезпечення соціальним житлом.
“Сподіваємося, що таким чином ми зможемо не лише надати реальну допомогу самим безпритульним та бездоглядним, що з різних причин опинилися на вулиці, а й знизити ризик поширення паразитів та передачі хвороб в обласному центрі із трьохсоттисячним населенням», - переконана начальник відділу зв’язків з громадськістю міськради Ірина Соломаха.
За повідомленням відділу зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради
Забуттю не підлягає!
Вже минуло 75 років з жахливих подій, що відбувалися в Україні у 1932—1933 роках. Але тільки на початку третього тисячоліття ми дізнаємося про масштабність та глибину трагедії Голодомору. Найбільш націлено організаційно—координаційну діяльність, а значною мірою й дослідницьку, в цьому напрямку здійснює відділ зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради. Тому з запитанням, що було зроблено в нашому місті в 2008 році зі вшанування пам’яті жертв голодоморів та поліпшення становища жителів Чернігова, які пережили ці трагічні події, ми звернулися саме до начальника відділу зв’язків з громадськістю Ірини Соломахи.
СУМУЄМО ЗА ЗАГИБЛИМИ
— На виконання Указу Президента «Про вшанування жертв та постраждалих від голодоморів в Україні» рішенням Чернігівської міської ради погоджено місце під розміщення пам’ятника «Жертвам Голодомору». Його планують звести на розі вулиць Толстого та Музикальної біля Троїцького монастиря, — розповіла нам пані Ірина. — Зараз вже підбиті підсумки конкурсу на кращу проектну пропозицію щодо спорудження пам’ятника.
ОПІКУЄМОСЬ ЧЕРНІГІВЦЯМИ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ ГОЛОДОМОР
— Зараз під опікою територіальних центрів знаходиться 443 пенсіонери та інваліди, які пережили Голодомор. Всі управління та відділи міської та районних у місті рад, територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та інші соціальні служби, підприємства та установи, громадські організації та релігійні конфесії посилюють увагу до жителів міста, які пережили ці трагічні події, — відзначила Ірина Соломаха. — Значна увага приділяється оздоровленню цієї категорії громадян. Упродовж року 285 стареньких, які пережили жахливі події 1932—1933 років, отримали соціально—побутову або медичну допомогу.
ПАМ’ЯТЬ НАРОДУ НЕУБІЄННА
У рамках виконання доручення глави Секретаріату Президента, починаючи з вересня цього року, щосуботи у місті проводиться всеукраїнська акція «33 хвилини», до якої приєдналися й учні чернігівських шкіл. — Треба відзначити, що адміністрації шкіл приділяють цій темі значну увагу, — підкреслила пані Ірина. — Вчителі історії, класні керівники проводять тематичні уроки, виховні години, на яких роз’яснюють причини та наслідки Голодомору 1932—1933 років в Україні. В шкільних бібліотеках оформлені тематичні виставки. Проводяться перегляди літератури та періодичних видань, що присвячені цим трагічним подіям в історії нашої держави. До відзначення 75—х роковин Голодомору в бібліотеках—філіях централізованої бібліотечної системи працюють постійно діючі книжкові виставки та викладки, проводяться бібліографічні огляди та коментовані читання на цю тематику. Центр збору свідчень про Голодомор 1932—1933 років, створений на базі Центральної міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського, досі продовжує збір матеріалів та свідчень очевидців Голодомору. — Хочеться також відзначити, що всі заходи, присвячені роковинам Голодомору, постійно висвітлюються у засобах масової інформації, — підкреслила пані Ірина.
Олена Березкіна, газета "Чернігівські відомості"
Підписатися на:
Дописи (Atom)