пʼятниця, 12 грудня 2014 р.

Права людини в Україні: міф чи реальність – результати круглого столу

У середу, 10 грудня 2014 року в дискусійному клубі «Експертна думка» відбувся круглий стіл "Права людини: підсумки за рік та нові виклики для України та Чернігівщини", з нагоди Міжнародного Дня прав людини.



Говорили про загальну ситуацію з правами людини в країні та регіоні, дотримання соціально-економічних прав та падіння життєвого рівня населення, проблеми соціального захисту учасників АТО та вимушених переселенців, реформування правоохоронних органів.

Алла Лепеха, регіональний координатор зі зв’язків із громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області, відзначила, що, незважаючи на ситуацію в країні і області, прогрес в дотриманні прав людини все ж таки спостерігається. Стосується це права громадян на мирне зібрання, вільне волевиявлення під час виборів Президента України і народних депутатів та свободи слова. Щодо соціально-економічних та культурних прав, прав дітей на сході країни, масові порушення прав кримськотатарського народу у Криму, то говорити про їх дотримання, а тим паче розвиток, не доводиться. На думку Алли Лепехи, в найближчому майбутньому змін в забезпеченні населенню їх законних прав не відбудеться.


Експерт додала, що правосвідомість громадян зараз знаходить на дуже низькому рівні і завдання правозахисних організацій Чернігівщини полягає в просвітницькій роботі: доносити інформацію, навчати правам людини та способам їх захисту. "Якщо нічого не робити, то нічого й не вийде", - резюмувала Алла Лепеха.


Віктор Тарасов, керівник Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, висловив надію, що керівництво держави використає переломний етап в житті країни, щоб побудувати демократичну, правову та економічно розвинуту державу. Однак, на практиці драматичні події, котрі ми бачимо щодня не викликають оптимізму. Особливу тривогу в правозахисника викликає рівень життя, що різко погіршується, катастрофічне недотримання соціально-економічних прав громадян, девальвація національної валюти, різкий ріст комунальних тарифів. Всі ці чинники заганяють людей в прірву бідності і дуже важко в такому становищі відстоювати свої права, вважає керівник Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

Перший заступник голови громадської ради при Чернігівській ОДА, Тамара Петрова, наголосила, що «як громадянин країни, я не відчуваю ніякої правової захищеності». То що тоді говорити про громадян, котрі не задіяні в правовому русі. Чиновниця за приклад недотримання правових приписів навела ситуацію з РЛП Ялівщина, котрий ніби й створений, але фактично ситуація не змінилася і, щоб відстояти свої права в цьому чи інших випадках, на думку Тамари Петрової, люди мають контактувати до корумпованою  судовою системою та не менш корумпованою системою МВС. 


Тетяна Кузнецова-Молодчая, директор міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, захист прав людини назвала основним завданням центру. Допомогу тут анонімно та безкоштовно можуть отримати соціально незахищені верстви населення. В цьому році, за словами директора центру соцслужб, особлива увага була приділена сім’ям переселенців зі сходу країни, учасникам АТО та їх родинам. Тетяна Кузнецова-Молодша відмітила, що значно зросла кількість звернень з приводу насильства в сім’ї  - 209 випадків в 2014 році, в 2013 їх було 57 – однак, кількість підтверджених в 10 разів менша. Така тенденція говорить не про збільшення випадків насилля, а про зростання відкритості суспільства в їх розголошенні.

Віталій Барбаш, начальник сектору зв’язків з громадськістю ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, звернув увагу присутніх на те, що зміни в законодавстві країни не тільки не покращують соціально-правовий захист населення, а  й викликають дуже багато проблемних питань. Представник освітян за приклад навів закон «Про вищу освіту», який вступив в дію в вересні 2014 року і має чимало доповнень, які є необхідними для розвитку якісної освіти, але а цим документом діти-сироти втратили право поза конкурсного вступу до вишів. «Правову просвіту треба проводити, але нормативно-правові акти, що приймаються, мають бути направлені на захист громадян, а не викликати додаткову напругу» - резюмував Віталій Барбаш.

Ольга Рись, представник Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, впевнена, що політична воля – це все що треба нашій владі в умовах децентралізації, аби населення, що має ті чи інші проблеми, відчувало себе захищеним.
 
Сергій Бриль, начальник відділу зв’язків з громадськістю УМВС в Чернігівській області, навівши статистику звернень громадян до правоохоронних органів, відзначив, що двадцятирічний досвід роботи показує, що реформування та скорочення міліції хорошого нічого не принесли. «Побачимо в майбутньому, що принесе ця реформа», - закінчив свій виступ Сергій Бриль та подякував всім правозахисним громадським об’єднанням за співпрацю з органами правопорядку.
 
На думку Олександра Ясенчука, представника «Самооборони Чернігівщини»,  в області соціальні права військовослужбовців дотримуються погано. Не виплачуються компенсації родинам та бійцям, які були у полоні. Також, багато ситуацій з невиплатою компенсацій родинам бійців, які загинули у зоні АТО, а їх тіла й досі не були знайдені.

Олександр Ясенчук розказав про бійця першої танкової бригади Євгена Шурупа, який потрапив, наприкінці серпня, у полон в зоні проведення антитерористичної операції. Наразі держава звинувачує його у дезертирстві та у зрадництві, оскільки ніяких офіційних доказів перебування у полоні немає.

«Наразі в країні існує біла пляма щодо фіксації терміну перебування в полоні. Тому, унеможливлюється надання пільг та компенсацій військовослужбовцям та їх родинам у подальшому»,- зазначив Віктор Тарасов.

За його словами, єдиний спосіб зафіксувати термін перебування у полоні будь-якої людини, це написати заяву до міліції чи СБУ про викрадення людини. Тобто, у разі повідомлення родичам про перебування в полоні, вони мають написати заяву про викрадення, аби домогтися порушення кримінального провадження та визнання полоненого військовослужбовця потерпілим за цим провадженням. Таким чином, згодом, можна буде вимагати якихось компенсацій чи пільг. Також, ці зафіксовані данні допоможуть військовослужбовцю уникнути обвинувачень у дезертирстві.

Ірина Соломаха, помічник народного депутата України, впевнена, що обговорення, подібні до цього круглого столу, несуть особливу місію, вони допомагають новобрані Верховній Раді звернути увагу на недосконалість існуючого законодавства та виправити його. До позитивних моментів пані Ірина віднесла збільшення свідомості населення як такого, що може впливати на розвиток своєї країни. Та, на думку Ірини Григорівни, виникає інше риторичне питання: «Наскільки ми готові взяти відповідальність за зміни в суспільстві?».

Віктор Тарасов, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Немає коментарів:

Дописати коментар