понеділок, 14 листопада 2011 р.
субота, 5 листопада 2011 р.
субота, 10 вересня 2011 р.
Україна за двадцять років
І. «ЯК В УКРАЇНІ СПРИЙМАЮТЬ ЇЇ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ»
Юрій ШАПОВАЛ
— Мій виступ складатиметься з чотирьох частин. У першій зупинюсь на тих позитивних моментах, що принесли двадцять років незалежності. У другій — скажу про той негатив, який сформувався (на мою думку) за минулі роки. Третя присвячуватиметься ставленню українців до цих двадцяти років. І, нарешті, коротко позначу найнагальніші проблеми, з моєї точки зору, в нинішній історичній ситуації.
Перше. Найбільший позитив, як на мене, полягає в тому, що, власне, ми маємо Українську державу, констатуємо її двадцятирічне існування. У цьому можна вбачати підтвердження життєздатності українського державницького проекту. Зусилля з його реалізації, зокрема в минулому ХХ ст., були не надто вдалими, а головне — дуже-дуже короткочасними. Отже, сам факт існування України на мапах світу та Європи, у свідомості мільйонів людей в різних країнах є найбільшим здобутком.
Переходжу до другого моменту — про негатив сучасної ситуації. Він детермінований тим, що було в основі, при початках постання Української держави, формально проголошеної 24 серпня 1991 року. Вона постала з компромісу сил абсолютно несумісних, абсолютно протилежних. У результаті ми маємо державу-мутанта, утворення, що не відповідає жодній з інтенцій тих сил, які, власне, нашу державу створювали. Я маю на увазі компроміс у серпні 1991-го між націонал-демократичними і комуністичними силами. Якщо перші щиро прагнули незалежності, то останні просто люто ненавиділи Михайла Горбачова і в його особі — московський центр в тій «перебудовній» ситуації.
Компроміс між ними сформував абсолютно кафкіанську ситуацію. За незалежність України проголосували комуністи і націоналісти в тодішньому парламенті України. Звідси постали ключові проблеми Української держави. Найперша — проблема джерел, спадковості, тяглості, звідки вона бере коріння. За двадцять років вона загострилася до неймовірно-ѓротескної сили. Жартують, що за часів Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, коли людина входила до високого кабінету і казала: «Слава Україні!», то у відповідь чула: «Героям слава!». А за Леоніда Кучми на те саме вітання лунало: «Да нет базара!». Тепер не знаю, що взагалі може прозвучати у відповідь, але добре відомі наслідки двадцятирічних політичних мандрів України.
Юрій ШАПОВАЛ
— Мій виступ складатиметься з чотирьох частин. У першій зупинюсь на тих позитивних моментах, що принесли двадцять років незалежності. У другій — скажу про той негатив, який сформувався (на мою думку) за минулі роки. Третя присвячуватиметься ставленню українців до цих двадцяти років. І, нарешті, коротко позначу найнагальніші проблеми, з моєї точки зору, в нинішній історичній ситуації.
Перше. Найбільший позитив, як на мене, полягає в тому, що, власне, ми маємо Українську державу, констатуємо її двадцятирічне існування. У цьому можна вбачати підтвердження життєздатності українського державницького проекту. Зусилля з його реалізації, зокрема в минулому ХХ ст., були не надто вдалими, а головне — дуже-дуже короткочасними. Отже, сам факт існування України на мапах світу та Європи, у свідомості мільйонів людей в різних країнах є найбільшим здобутком.
Переходжу до другого моменту — про негатив сучасної ситуації. Він детермінований тим, що було в основі, при початках постання Української держави, формально проголошеної 24 серпня 1991 року. Вона постала з компромісу сил абсолютно несумісних, абсолютно протилежних. У результаті ми маємо державу-мутанта, утворення, що не відповідає жодній з інтенцій тих сил, які, власне, нашу державу створювали. Я маю на увазі компроміс у серпні 1991-го між націонал-демократичними і комуністичними силами. Якщо перші щиро прагнули незалежності, то останні просто люто ненавиділи Михайла Горбачова і в його особі — московський центр в тій «перебудовній» ситуації.
Компроміс між ними сформував абсолютно кафкіанську ситуацію. За незалежність України проголосували комуністи і націоналісти в тодішньому парламенті України. Звідси постали ключові проблеми Української держави. Найперша — проблема джерел, спадковості, тяглості, звідки вона бере коріння. За двадцять років вона загострилася до неймовірно-ѓротескної сили. Жартують, що за часів Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, коли людина входила до високого кабінету і казала: «Слава Україні!», то у відповідь чула: «Героям слава!». А за Леоніда Кучми на те саме вітання лунало: «Да нет базара!». Тепер не знаю, що взагалі може прозвучати у відповідь, але добре відомі наслідки двадцятирічних політичних мандрів України.
вівторок, 23 серпня 2011 р.
У Експертному клубі «Чиста політика» відбулось експертне обговорення за темою «20 років незалежності України – калейдоскоп реалій». До участі в заході були запрошені експерти, представники політичних партій, громадських організацій та засобів масової інформації.
20 років – досить молодий вік для держави, але достатній для того, щоб підбивати підсумки. Кожен учасник мав змогу висловити свою думку: якими ж були останні 20 років для України і який результат ми маємо на сьогодні.
Точки зору учасників обговорення у підбитті підсумків останніх двох десятиліть досить різнилися. В оцінках представників опозиції та їх прихильників переважав песимізм. Виступи ж решти учасників були більш оптимістичними.
Але всі зійшлися на думці, що наша молода держава повинна розвиватися на засадах патріотизму, соціального та економічного росту.
середа, 17 серпня 2011 р.
четвер, 28 липня 2011 р.
Быть женщиной становится все дороже
 |
| Курс обміну купоно-карбованця на гривню |
Ось такий матеріал надибала у своєму особистому архіві.
15 років тому в газеті «Черниговский Полдень», де мені пощастило деякий час пропрацювати кореспондентом, було надруковано цю невеличку мою статтю. Для мене сьогодні вона цікава, насамперед, тим, що у статті вказано ціни на деякі товари та послуги, так необхідні жінці в її повсякденному житті. Слід нагадати, що на той час в грошовому обігу України були так звані купоно-карбованці. До того ж усі українці були міліонерами…
Стаття у газеті була надрукована 5 червня 1996 року, тобто за три місця до деномінації, що проходила одночасно із запровадженням гривні.
Стаття у газеті була надрукована 5 червня 1996 року, тобто за три місця до деномінації, що проходила одночасно із запровадженням гривні.
Приход весны для многих женщин означает ревизию имеющегося в наличии гардероба. Много воспоминаний и разочарований ждет женщин при проведении этого "щекотливого" мероприятия. Приходится попрощаться с юбками и платьями, брюками и жилетами, вышедшими из моды и потерявшими свою привлекательность.
А процесс прихорашивания невозможен без походов по магазинам. Интересно, сколько тратит современная женщина на то, чтобы выглядеть "на уровне"? Подсчитаем стоимость вещей хотя бы первой необходимости.
Підписатися на:
Дописи (Atom)