середа, 21 грудня 2016 р.

Постсвяткове

Історія трапилася ще 18 грудня, але вона й зараз, як то кажуть, не відпускає мене.
 
Саме того дня, у переддень Святого Миколая, у прес-центрі «Чиста політика» влаштовували вже одинадцятий рік поспіль благодійний вечір для діточок з родин, які перебувають у складних життєвих обставинах. Пізно ввечері втомлена, але щаслива, поверталася додому. Заїхала у «Сільпо», що у «Голівуді». Скупилася… Тільки-но попрямувала на вихід, як зупиняє мене хлопчина-волонтер зі скринькою. – Жєньщіна, пожєртвуйтє дєткам на подарок от Святого Миколая. Зупиняюсь, намагаюся з`ясувати хто, що, кому саме збирають допомогу, що хочуть придбати. Не отримавши зрозумілої відповіді, чемно прощаюся і починаю рухатися далі до виходу. Аж раптом навздогін чую: - Вот именно из-за таких вот безразличных дети у нас страдают. Розвертаюся до парубка і кажу йому: - Сонечко, саме через таких як ти, рівень довіри до волонтерського руху ніколи не виросте. Ти краще або навчись з людьми розмовляти, або залиш цю справу раз і назавжди. Бо від того, що ти тут стовбичиш - дітям жодної користі!  Й пішла. А сама й зараз думаю. Може то шахрай був і треба було поліцію викликати?

Немає коментарів:

Дописати коментар